Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

убіляти

Убіляти, -ля́ю, -єш, сов. в. убілити, -лю, -лиш, гл. Бѣлить, побѣлить. Ще полотна не вбілила. Г. Барв. 312. Біле моя, біле, тонка біла, як я тебе убілила. Мет. 313.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 306.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УБІЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УБІЛЯТИ"
Боковина, -ни, ж. 1) Одна сторона предмета. 2) Полевая доска у плуга. Херс. Ум. боковинка.
Залата́ти Cм. залатувати.
Запоро́жжя, -жя, с. 1) Запорожье. Славний козак Максим Залізняк, славнішеє запорожжя! Ном. № 674. 2) На свадебномъ пиршествѣ посѣтители, стоящіе за порогомъ хаты, — они получаютъ свою часть при раздѣлѣ коровая. На запорожжє (коровай) подають тречі. Грин. ІІІ. 437.
Зверзти́, -зу́, -зе́ш, гл. Сказать чепуху, смолоть. Приїхали з борозни та чорзна-що й зверзли.
Кесарів, -а, -е. Кесаревъ, кесарскій. Непевне видумали свято патриції-аристократи і мудрий кесарів сенат. Шевч. 607.
Лу́скатися, -каюся, -єшся, гл. 1) = лузатися. 2) Трескаться, лопаться.
Невинуватий, -а, -е. 1) Невиноватый, невиновный. 2) Не долженъ.
Порняла, -ли, ж. Трава, растущая на погірник'ѣ. Шух. І. 215.
Пришивка, -ки, ж. Каждый изъ кусковъ сѣти, изъ которыхъ она сшита. Браун. 9.
Ужеребитися, -блюся, -бишся, гл. Ожеребиться. Шух. І. 211.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УБІЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.