Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

убігати

Убігати, -га́ю, -єш, сов. в. убігти, -жу, -жи́ш, гл. 1) Вбѣгать, вбѣжать. Убігла в сіни і замкнулась. Чуб. 2) Только несовер. в. Гоняться, ухаживать. Він за нею дуже вбігає. 3) Пробѣгать, пробѣжать. Пятьсот верст убігли. Рудч. Ск. І. 72. 4) Погружаться, погрузиться, вбиваться, вбиться. Як ударить (бабу ягу), так вона так під руки і вбігла в тік. ЗОЮР. І. 52.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 306.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УБІГАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УБІГАТИ"
Наголо́вач, -ча, м. Оглавль (у узды).
Обтовкти, -вчу, -чеш, гл. Обтолочь.
Околотувати, -ту́ю, -єш, гл. = околотити 1. Желех. Вх. Зн. 43.  
Павічайка, -ки, ж. = павіко. Вх. Уг. 257.
Помилятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. помилитися, -лю́ся, -лишся, гл. Ошибаться, ошибиться. Читать книги помиляються. Чуб. V. 1166. Дивись, щоб не помиливсь, а опісля не журивсь. Ном. № 5859.
Постреляти, -ля́ю, -єш, гл. Пострѣлять (многихъ). Як їх турки-яниченьки із — за могили напали, — постреляли — порубали. ЗОЮР. І. 42.  
Сухостій, -сто́ю, м. Усохшее на корню дерево.
Уклюнути, -ну, -неш, гл. Клюнуть. Ні одна риба не вклюнула.
Українщина, -ни, ж. Украинскій языкъ и литература. Знаменитий декрет про українщину стався 18 мая 1876 року. К. XII. 126.
Хоробрий, -а, -е. Храбрый. Шевч. 646. Пане гетьмане і ви, батьки, і ви, панове отамання, і ви, братчики, хоробрії товариші! К. ЧР. 270. А за ним ідуть мало-мало не три тисячі, усе хоробрії товариші запорожці. Н. п.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УБІГАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.