Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

убігати

Убігати, -га́ю, -єш, сов. в. убігти, -жу, -жи́ш, гл. 1) Вбѣгать, вбѣжать. Убігла в сіни і замкнулась. Чуб. 2) Только несовер. в. Гоняться, ухаживать. Він за нею дуже вбігає. 3) Пробѣгать, пробѣжать. Пятьсот верст убігли. Рудч. Ск. І. 72. 4) Погружаться, погрузиться, вбиваться, вбиться. Як ударить (бабу ягу), так вона так під руки і вбігла в тік. ЗОЮР. І. 52.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 306.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УБІГАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УБІГАТИ"
Баусатий, -а, -е. = усатий. Вх. Лем. 390.
Ворга, -ги, ж. = варга. Угор.
Голічерева нар. = голівчерева. Голічерева лежить на воді. Харьк. у.
Догля́діти Cм. Доглядати.
Друкі́вля, -ля, с. Шрифтъ? Як се ті книжки друкують? Там є друківля таке, що його прикидають, чи що? Брацл. у.
Засині́тися, -ні́юся, -єшся, гл. = засиніти. Сине море засинілося. Чуб. V. 985.
Золиво, -ва, с. Букъ, бученье, щелоченье. Попілу тра на золиво; з гречаної соломи попил добрий до золива. Камен. у.
Нуждити, -жду, -диш, гл. Принуждать. Коли схоче син женитись, то не помішаєм і нуждить його не будем. Мкр. Н.
Оберка, -ки, ж. Значекъ для отмѣтки своей овцы предъ выгономъ въ полонину — дыра въ ухѣ овцы. Шух. І. 195.
Просміяти, -мію, -єш, гл. 1) Осмѣять. Як би за годинку перед тим Мася побачила, що хто робить такі штукі, сама просміяла б, а тепер ось як! Св. Л. 14. 2) Утратить что изъ за смѣха. А яка ж є доля тієї дівки, що ся сміяла? — Вона свою долю просміяла. Гн. II. 167.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УБІГАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.