Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

убігати

Убігати, -га́ю, -єш, сов. в. убігти, -жу, -жи́ш, гл. 1) Вбѣгать, вбѣжать. Убігла в сіни і замкнулась. Чуб. 2) Только несовер. в. Гоняться, ухаживать. Він за нею дуже вбігає. 3) Пробѣгать, пробѣжать. Пятьсот верст убігли. Рудч. Ск. І. 72. 4) Погружаться, погрузиться, вбиваться, вбиться. Як ударить (бабу ягу), так вона так під руки і вбігла в тік. ЗОЮР. І. 52.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 306.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УБІГАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УБІГАТИ"
Ворох, -ха, м. 1) Куча. Шух. І. 178. у воросі погуторити. Поговорить въ компаніи. Шух. І. 41, 50. 2) Куча не вѣяннаго зерноваго хлѣба. Пшениці ворох був не вкритий. Алв. 69. Ні жадної скирти не осталося — він усі помолотив. Вороха так до неба. Грин. ІІ. 69.
Задоволе́ння, -ня, с. = задовіл. Се вона говорить із якимсь задоволенням. Г. Барв. 218.
Згори́ нар. 1) Сверху. 2) Впередъ. Згори гроші дає. Камен. у.
Знаємість, -мости, ж. и пр. = знайомість и пр.
Конфедерат, -та, м. Конфедератъ. А конфедерати знай гукають: «жиде! меду!» Шевч. 138.
Нелюд, -да, м. Безчеловѣчный, жестокій, свирѣпый человѣкъ.
Обоз, -зу, м. Лагерь, станъ. Сина посилав до військового обозу, а сам знав одну церкву. К. ЧР. 14. Пусти мене, коменданте, з обозу до дому. Чуб. V. 332.
Передуріти, -рію, -єш, гл. Перестать сумасбродствовать.  
Підпарювати, -рю́ю, -єш, сов. в. підпарити, -рю, -риш, гл. Подогрѣвать, подогрѣть снизу (ледъ). Сим. 147.
Химерія, -рії, ж. = химера. Харьк. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УБІГАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.