Тлумачення / значення слова "УБІРАТИ" | Словник української мови. Словник Грінченка

убірати

Убірати, -ра́ю, -єш, сов. в. убрати, -беру, -реш, гл. 1) Одѣвать, одѣть, наряжать, нарядить, убирать, убрать. Укинь мене в болото, а я тебе вберу в золото. Ном. № 10145. Вбери й пенька, то стане за Панька. Ном. № 11172. Ой косо, косо кохана! сім літ я тебе кохала, що-неділеньки вбірала. Мет. 205. убрати в шо́ри. Первоначально — запречь, переносно: забрать, взять въ руки. 2) Надѣвать, надѣть. Скидай з себе свої лати, вбірай дорогії шати. Голов. І. 44. 3) Убирать, убрать, принять. Убрав, як сіно в годину. Ном. № 11126. Хліб убірає, хто його має. Ном. № 10121. Так росходивсь, шо і в два не вбереш. О. 1862. VI. 164. 4) Пачкать, запачкать. Убрав ноги в куряву. 5) — в себе. Всасывать, всосать. 6) Ѣсть, съѣсть. Вбірай, свате, капусту. Ном. № 4773.

Нас спонсорують:

Джерело:

Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 307.

Посилання:

Переглянути оригінал сторінки

Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УБІРАТИ"

Сховати оригінал сторінки

Брукати, -каю, -єш, гл. Ворковать. Шейк. Голубка... брукає. Pauli. II. 115.

повністю...

Відчистити, -щу, -стиш, гл. Отколотить. Одчистив добре пана. Мнж. 71.

повністю...

Дя́дьо, -дя, м. 1) Дядя (дѣтск.). О. 1862. IX. 119. 2) Отецъ. Желех.

повністю...

Занездорові́ти, -ві́ю, -єш, гл. занедужати. Вх. Зн. 19.

повністю...

Князьок, -зька, м. Ум. отъ князь.

повністю...

Печоглядини, -дин, гл. = розглядини.

повністю...

Померки, -ків, м. мн. Мракъ. Сизі померки ночі. Мир. Пов. ІІ. 93. Крізь шибки уриваються жовтуваті померки. Мир. Пов. II. 72. Нехай його важка окриє хмара, і померки исповнять його страхом. К. Іов. 7.

повністю...

Прогалявина, -ни, ж. = прогальовина.

повністю...

Смаркля, -ли, ж. Сопля. Чуб. I. 211.

повністю...

Усок, -ска, м. Ум. отъ ус.

повністю...