Виригати, -гаю, -єш, сов. в. виригати, -гаю, -єш, одн. в. виригнути, -гну, -неш, гл. Изрыгать, изрыгнуть.
Вихвачувати, -чую, -єш, сов. в. вихватити, -чу, -тиш, гл. Выхватывать, выхватить.
Догрі́ти Cм. Догрівати.
Моги́ла, -ли, ж. 1) Могильная насыпь надъ похороненнымъ. Ой викопай, мати, глибокую яму, та поховай, мати, сю славную пару... Та й висип же, мати, високу могилу, та й посади, мати, червону калину, щоб сказали люде: на всю й Україну. Ой робіте труну та широкую, викопайте яму та глибокую, висипте могилу та високую. Ой по тих могилах угору високих, по тих гробовищах, у землю глибоких, лежить мого роду без ліку. 2) Курганъ. У полі могила з вітром говорила. роблені могили. Курганы, насыпанные для сокрытія чего-либо. Згадав про роблені могили, которі близько слободи... Як Україну воювали татари, різали людей, всі бугаївці там ховали жінок, худобу і дітей. 3) У гуцуловъ-древорубовъ: обрубленныя верхушки и вѣтви деревьевъ, сложенныя въ кучу. 4) При отливкѣ предметовъ: двѣ половины глиняной формы, сложенныя вмѣстѣ одна надъ другою. Ум. могилка, моги́лонька, моги́лочка. мн. могилки. Кладбище. Прийшов Кирик на могилки, ямку зачинає.
Охвітний, -а, -е. Пріятный; удобный.
Поєднання, -ня, с.
1) Примиреніе.
2) Договоръ, соглашеніе. Повернувсь додому і почав підводити своїх двох грошовитих знакомих (на гуртові гроші торгувати.)... Порадились сябри проміж себе і згодились на таке поєднання.
Позаморочувати, -чую, -єш, гл. Заморочить, одурить (многихъ).
Похідній, -я, -є. Походный.
Розчавушити, -шу, -шиш, гл. = розчавити. Розчавушили хліб.
Ся мѣст.
1) Ж. р. отъ сей. Ся вже пасок тридцять ззіла.
2) Ся, себя. Літа маї молодії, де ви ся поділи? Згадав, ся зволив та й удоволив. як ся маєш? Какъ поживаешь?
