Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

убрати

Убрати, -ся. Cм. убірати, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 308.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УБРАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УБРАТИ"
Дубле́ний, -а, -е. 1) Вымоченный въ дубилі. Шух. І. 254. О кожѣ: выдѣланный. 2) Одеревенѣлый, окоченѣлый. Один тільки мови між їми не вів, нікуди й не гляне, зовсім мов дублений. Сніп. 160. Не ворог, хто уже дублений, не супостат, чий труп нікчемний на полі без душі лежить. Котл. Ен.
Конівка, -ки, ж. Ум. отъ кінва. 1) Кружка деревянная или металлическая. Шух. І. 250, 251. Як узяв ту кінву за ухо, то зробив у тій конівці сухо. ЗОЮР. I. 204. Зачепила рукавом срібну коновку, повну вишнівки. К. ЧР. 229. 2) Ведро. (Дощ) ллє, як з коновки. Ном. № 575. Посилаю з коновками по воду. Гол. Ум. конівонька. конівочка. Зашли козакові пива коновочку. Чуб. Сосновая коновочка, а дубове денце. Грин. III. 613.  
Лакиза, -зи, м. Лакей (презрительно). Ум. лаки́зка. Будка проїхала оттам шестериком... і лакизка ззаду куняв. Сим. 203.
Підвесілок, -лку, м. Предсвадебный обрядъ въ субботу вечеромъ, на который собираются къ невѣстѣ дружки и родственники. ХС. VII. 427.
Повдовбувати, -бую, -єш, гл. Вставить въ выдолбленное углубленіе (о многомъ). Чуб. І. 76.
Пронюхувати, -хую, -єш, сов. в. пронюхати, -хаю, -єш, гл. Пронюхивать, пронюхать, разнюхать, развѣдывать, развѣдать, провѣдать. Пронюхала мишва, що вже нема котів, та швидче до мішків. Гліб.
Роскладати, -да́ю, -єш, сов. в. роскласти и розікласти, -кладу, -деш, гл. 1) Раскладывать, разложить. І виняв тельбухи з кишками, росклав гарненько їх рядами. Котл. Ен. роскласти воро́та. Вынуть жерди, которыми заложено отверстіе для воротъ, вынуть жерди въ розлогах (см ). Вх. Зн. 60. 2) Разлагать, разложить на составныя части. Учені люде зуміли роскласти воду на дві первітні частини. Дещо. 3) Раскладывать, разложить, развести (огонь). Чорт росклав огонь да й стереже його. Чуб. І. 45.
Топілька, -ки, ж. Раст. Arenaria Serpyllifolia. Шейк. Вх. Пч. І. 8.
Усипати I, -паю, -єш, сов. в. усипати, -плю, -плеш, гл. 1) Всыпа́ть, всы́пать. Борошенця всипать. Рудч. 2) Наливать, налить. Усип меду і горілки. Мет. Ганнусю, усип мені осьмусю. Ном. № 11658. 3) Отливать, отлить (изъ металла). Аби усипати що з мосяжі, треба фірмака. Шух. І. 281. 4) Только сов. в. Войти гурьбой. Одчиняє він хату, уступив, молодиці за ним всипали. МВ. (О. 1862. І. 91).
Шамати, -маю, -єш, гл. 1) Шуршать, шелестѣть. Ой пливе човен да води повен, да й шамає листом. Грин. III. 67. 2) Живѣй гресть. А ну бо шамай, шамай, а то наче не їв. Вас. 212.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УБРАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.