Відмагати, -гаю, -єш, сов. в. відмогти, -можу, -жеш, гл. Отнимать, отнять. Почав пан хату відмагати: десь прикупив сем'ю людей, то треба було хати.
Доладу́ нар. Какъ слѣдуетъ, кстати. Доладу, як ложечка на меду. Що зробите, то все не доладу. каза́ти доладу́. Говорить дѣльно, толково. Хто каже доладу, то ухо наставляй, а хоч і без ладу, то й тож не затикай.
Жердяний, -а, -е. Относящійся къ жерди.
Казити, кажу, -зиш, гл. Искажать, портить. Гостець пазить йому вид.
Мі́зька, -ки, ж. Мезга.
Москаленя́, -ня́ти, с. 1) Ребенокъ-великоруссъ. 2) Ребенокъ солдата.
Набендю́житися, -жуся, -жишся, гл. Надуться. Чого то вже так набендюжився?
Некрутський, -а, -е. Рекрутскій. А що бути у неволі, у некрутському наборі.
Пришники мн. Выпряденные изъ одной кужелі нитки вмѣстѣ съ веретенами, на которыхъ онѣ намотаны.
Рапчати, -чу́, -чи́ш, гл. = рапкати.
