Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

убійників

Убійників, -кова, -ве Принадлежащій убійцѣ. Шейк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 306.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УБІЙНИКІВ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УБІЙНИКІВ"
Забенкетува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Запировать.
Кімня́хъ, -ха, м. = Кім'я́х.
Кудовчати, -чу, -чиш, гл. Взъерошивать, спутывать (о волосахъ, шерсти).
Лу́чний, -а, -е. 1) = влучний. 2) Лучной. 3) Согнутый въ дугу.
Паліччя, -чя, с. соб. Палки. Мнж. 169.
Положити, -жу́, -жиш, гл. = покласти. Спекла колобок і положила на вікні. Рудч. Ск. II. 2. На кого такий гнів великий положили? Мил. 183.
Похрякати, -каю, -єш, гл. Захаркать.
Присяжний, -а, -е. Присяжный.
Прокипіти, -плю, -пиш, гл. Прокипѣть.
Псалом, -лма, м. Псаломъ. Насміються на псалом той, що виллю сльозами. Шевч. 46.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УБІЙНИКІВ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.