Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

убрус

Убрус, -са, м. = обрус. А в тій світлиці тисові столи, а по тих столах тонкі убруси. Гол.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 308.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УБРУС"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УБРУС"
Дзиг меж. Правильнѣе: дзиґ (Cм.). Выражаетъ быстрое движеніе; у МВ. употреблено какъ существ. Я за нею.... а вона в мене попід рукою дзиг знов у хату, та на дзигу шторх мене у плечі. МВ. (КС. 1902. X. 148).
Запи́тувати, -тую, -єш, сов. в. запитати, -ті́ю, -єш, гл. Спрашивать, спросить. Прийшли, запитуємо попа — що візьме за вінчання. Г. Барв. 183. Запитай, матінко, усіх нас, де твоє дитятко бувало. Мет. 171.
Зрікатися, -каюся, -єшся, гл. = зрекатися.
Ло́цот, -та, м. Раст. Caltha palustris.
Незчисленно нар. Незчисленно.
Перворідень, -дня, м. Первородный сынъ. Побив тоді Господь в Єгипті перворіднів. К. Псал. 181. Народиться у смерти перворідень. К. Іов. 39.
Поморгати, -га́ю, -єш, гл. Помигать. Штирі хлопці варти дали, на соцького поморгали. Чуб. V. 983.
Послатися, -стелюся, -лешся, гл. 1) Приготовить постель. Послались долі і лягли. Драг. 129. Як послався, так і виспався. Посл. 2) Простлаться, разостлаться. І падає, і по землі постлались ті коси білі. К. МБ. X. 16.
Постирати, -ра́ю, -єш, гл. Вытереть, стереть. Візьми он стирок та постирай лави.
Привитниця, -ці, ж. Родъ растенія. ХС. III. 51.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УБРУС.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.