Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

убавлятися

Убавлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. убавитися, -влюся, -вишся, гл. Затихать, затихнуть, умолкать, умолкнуть. Ми кинули сухарі, — собаки й убавились, а то було гавкали. Новомоск. у. (Залюб.).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 305.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УБАВЛЯТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УБАВЛЯТИСЯ"
В'язальниця, -ці, ж. Вяжущая снопы. У сніп в'язальниця не зв'яже. К. Псал. 297. Ум. в'язальничка. О. 1861. XI. Св. 64.
Забра́ння, -ня, с. Взятіе, захватъ.
Зануря́тися, -ря́юся, -єшся, сов. в. зану́ритися, -рюся, -ришся, гл. Погружаться, Погрузиться въ воду. Угор.
Кружина, -ни и кружиня́, -ні́, ж. Окружность. Чотирі четверті кружині. Черниг. у. Се болото верстов із сім кружині.
Мозо́лений, -а, -е. Мозольный, трудовой, рабочій. Старенькі що зберуть... од своєї праці, мозолених рук, то й обішлють москалеві, меншому синові. Г. Барв. 488. Своїми мозоляними руками надбав те, що має в господі. Мир. ХРВ. 350.
Погорджування, -ня, с. Пренебрежете, презрѣніе. Піднялась до погорджування великою гординею. К. ХП. 129.
Поління, -ня, с. Полотье. Конст. у.
Примова, -ви, ж. Заговоръ (знахарскій).
Псєнник, -ка, м. = гицель. Шух. І. 73.
Чахнути, -ну, -неш, прош. в. чах, гл. Чахнуть. Будеш сохнуть, будеш чахнуть, смертоньки бажати. Чуб. V. 422.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УБАВЛЯТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.