Воріття 1, -тя, с. Мѣсто у воротъ. Перві свати по за воріттю, другі свати з кіньми під сіньми.
Гу́сельня, -ні, ж. = Гусельниця.
Добря́га, -ги, м. Добрый человѣкъ, добрякъ. А сі добрі люде найдуть тебе етюде: і на тім світі, добряги, тебе не забудуть.
Жениши́ще, -ща, м. Ув. отъ жених.
Задзеленькоті́ти, -кочу́, -ти́ш, гл. = задзеленчати. Пан виняв, дав гроші. Той кинув в кишеню, аж задзеленькотіли.
Малигува́тий, -а, -е. Съ вогнутою спиной (о животныхъ). Як здохне, борони Боже, малигувата скотина в дворі: чи овечка, чи свиня, чи корова, до вже не буде добра. Малигуватий кінь.
Немудрий, -а, -е. 1) Глупый, безтолковый.
2) Немудреный. Привітай же в своїй главі і мою вбогу лепту — думу немудрую.
Пестувати, -тую, -єш, гл. Ласкать. І звичайне, як дитина, пестує старого.
Роблений, -а, -е. 1) Прич. прош. стр. отъ робити. 2) Искуственный. Роблені квітки. Роблена сметана. Кресало буде роблений магнит, а не природний. роблена відьма. По нар. повѣрью вѣдьма не прирожденная, а наученая. 3) Бывшій въ работѣ, истощенный работой. Коні роблені, того й такі худі.
Хідка, -ки, ж.? Похожано, поброжано коло хідки — стежки.
