Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

убілятися

Убілятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. убіли́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Пачкаться, запачкаться въ мѣлъ, муку. Де се ти убілився? Харьк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 306.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УБІЛЯТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УБІЛЯТИСЯ"
Ви́віяти. Cм. Вивівати.
Запоро́жжя, -жя, с. 1) Запорожье. Славний козак Максим Залізняк, славнішеє запорожжя! Ном. № 674. 2) На свадебномъ пиршествѣ посѣтители, стоящіе за порогомъ хаты, — они получаютъ свою часть при раздѣлѣ коровая. На запорожжє (коровай) подають тречі. Грин. ІІІ. 437.
Іржати, -жу, -же́ш, гл. Ржать. А кінь ірже, води не п'є, доріженьку чує. Чуб. V. 15.
Лу́павка, -ки, ж. Зазубрина (на косѣ). Лубен. у.
Ошара, -ри, об. Оборвышъ. Харьк. у.
Прив'янути. Cм. прив'явати.
Розстаратися, -ра́юся, -єшся, гл. Раздобыть. Як потягнувся на юшку, то розстарайся і на петрушку. Ном. № 4884. Як розстараєтесь грошей, заплатите мені. Грин. II. 291.
Ручниця, -ці, ж. 1) = рушниця. 2) Каждый изъ двухъ концевь пилы съ отверстіемъ, въ которое вставлена деревянная рукоять. Шух. І. 175.
Хір, хоря, м. = тхір. Вх. Зн. 76.
Хльоптати, -пчу, -чеш, гл. = хльобтати. Собаки хльопчуть воду. Харьк. г. Помиї хльоптали. Мил. Св. 49. Грин. III. 545.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УБІЛЯТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.