Вельбучитися, -чуся, -чишся, гл. Важничать, чваниться.
Да́як нар. Какъ нибудь.
Закади́ти, -джу́, -диш, гл. 1) Закадить (о кажденіи ладономъ). 2) Задымить. Витяг з кишені гаманець з своїм тютюном і закадив махоркою.
Миги́кати, -чу, -чеш, гл. = мугикати. Стала буцім то пісеньку мишкати.
Надкуси́ти Cм. надкушувати.
Одноручка, -ки, об.
1) Однорукій, однорукая.
2) — пилка. Пила съ рукояткой только съ одного конца (садовая и пр.)
Переставати, -таю́, -єш, сов. в. перестати, -стану, -неш, гл. 1) Переставать, перестать. Коли ж за тобою плакать перестану. Перестала дівчинонька вірненько любити. — у чому. Останавливаться, остановиться на чемъ, перестать, дойдя до чего. Іще ж то жиди-рандарі у тому не перестали: на славній Україні всі козацькі церкви заорандовали. — чого. Оставлять, оставить что дѣлать. Коли вже ви перестанете того свисту? 2) Только несов. в.? Переходить, перебѣгать звѣря, становиться на дорогѣ. Біжіть мерщій униз: там є такі поляни, що можна добре його переставати.
Позадушувати, -шую, -єш, гл. Задушить (многихъ).
Пороскисати, -саємо, -єте, гл. Размокнуть (во множествѣ). Погані чоботи вдалися: небагато й походив по грязі, а чисто пороскисали, вода крізь ремінь іде.
Ужувати, -жую, -єш, гл. Быть въ состояніи сжевать.
