Виприщити, -щить, гл. безл. Покрыться прыщами.
Відлука, -ки, ж. Отлученіе; отдѣленіе отъ чего либо.
Вугол, -гла, м. 1) = куток. 2) = ріг. (наружный уголъ, уголъ улицы).
Зсаджувати, -джую, -єш, сов. в. зсади́ти, -джу́, -диш, гл. 1) Ссаживать, ссадить, снимать, снять. Чоловік тоді його зсадив з груші. з хазя́йства зсадити. Разорить. Миші... нас із хазяйства зсадять. 2) Смѣщать, смѣстить, увольнять отъ должности, отрѣшить отъ должности. Громада його (голову) давно б зсадила. Гляди, царю, бо сей Мазепа тебе з царства зсадить. 3) Встаскивать, встащить, взваливать, взвалить. Узяли його в хату та й зсадили на піч. Зсадити дерево на віз.
Леле́чка, -ки, м. Ум. отъ лелека.
Напі́рний, -а, -е. О дождѣ: проливной. Ум. напірне́нький. Іде дождик напірненький.
Остистий, -а, -е. Съ длинными остями. Остиста пшениця.
Поволі нар.
1) Медленно, не спѣша. Поволі їдеш, далеко будеш. Велике дерево поволі росте. поволі-поволі! Тише-тише! осторожнѣе!
2) Свободно, вольно. Пусти дітей поволі — і сам будеш у неволі. Тоді я веселий, тоді я багатий, як буде серденько поволі гуляти.
Примастити Cм. примащувати.
Уволоктися Cм. уволікатися.
