Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

убіральник

Убіральник, -ка, м. Снарядъ для сниманія шерсти съ кожи (у кожевниковъ). Вх. Зн. 5.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 307.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УБІРАЛЬНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УБІРАЛЬНИК"
Волочільне, -ного, с. Даръ въ видѣ пшеничнаго калача и нѣсколькихъ окрашенныхъ яицъ, приносимый въ понедѣдьникъ Пасхи лицомъ, приходящимъ съ поздравленіемъ. Cм. волочінник. Чуб. ІІІ. 24.
Гетьманонько, -ка, м. Ум. отъ гетьман.
Голубина, -ни, м. = голуб. Ой вилітає голубина з України, вироняє сизе перо на долині. Чуб. V. 131.
Заска́блювати, -люю, -єш, сов. в. заска́би́ти, -блю, -биш, гл. Занозить.
Мовча́зно нар. Молчаливо.
Наору́дувати, -дую, -єш, гл. Сдѣлать, устроить, распорядиться.  
Повгноювати, -но́юю, -єш, гл. Удобрить навозомъ (о многомъ).
Пооблапувати, -пую, -єш, гл. То-же, что и облапати, но во множествѣ.
Пошастати, -таю, -єш, гл. Походить туда и сюда; пошнырять.
Усокотити, -кочу, -тиш, гл. Уберечь, сохранить. Через те, шо ти.... відступив від гріха, Бог тебе усокотив від вічної тої пропасти. Гн. 73.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УБІРАЛЬНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.