Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

убіральник

Убіральник, -ка, м. Снарядъ для сниманія шерсти съ кожи (у кожевниковъ). Вх. Зн. 5.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 307.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УБІРАЛЬНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УБІРАЛЬНИК"
Зозволити Cм. зозволяти.
Ігва, -ви, ж. = ігла 1. Вх. Лем. 421.
Лахмануватий, -а, -е. 1) Медленно ходящій. Лахмануватий віл. Черк. у. 2) Оборванный; состоящій изъ лохмотьевъ. 3) Косматый.
Мурма́нька, -ки, ж. = мурвань. Вх. Уг. 253.
Обкаляти, -ля́ю, -єш, гл. 1) Испачкать, опачкать. 2) Опачкать испражненіями.
Перепалювати, -люю, -єш, сов. в. перепалити, -лю, -лиш, гл. 1) Сжигать, сжечь. Перепалив, попілець на море пустив. Рудч. Ск. І. 87. 2) Пережигать, пережечь. Взявся леміш чоловікові кувать, та багато заліза... перепалив. Ном. № 1858, стр. 284. 3) Слишкомъ сильно нагрѣвать, нагрѣть, натопить. Перепалила піч так, що й хліб погорів.
Персистий, -а, -е. Съ развитой грудью. Кінь персистий. Уман. у.
Прогрімати, -маю, -єш, гл. Прогремѣть.
Сербинчук, -ка, м. Молодой сербъ. Федьк. (Желех.).
Урядувати, -дую, -єш, гл. 1) Отправлять службу. 2) Управлять (о правительствѣ).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УБІРАЛЬНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.