Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розгудець

Розгудець, -дця, м. Человѣкъ, отговаривающій отъ чего своимъ порицаніемъ. Дасть Бог купця, а чорт розгудця. Ном. № 10580.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 40.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗГУДЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗГУДЕЦЬ"
Безносий, -а, -е. Не имѣющій носа, безносый. Де багато баб, там дитя безносе. Ном. № 6667.
Виличковувати, -вую, -єш, сов. в. виличкувати, -кую, -єш, гл. Очищать, очистить шкуру отъ шерсти.
Вишка, -ки, ж. 1) Чердакъ? Уб'ю та й на вишку скину. Ном. № 3649. 2) На вишках. На столбахъ. Комора не на землі, а на вишках, щоб вода не теє. Канев. у.
Віднайти, -ся. Cм. віднаходити, -ся.
Ґазди́нька, -ки, ж. Ум. отъ ґаздиня.
Индор, -ра, м. = индик. Вх. Лем. 421.
Крутіль, -те́лі, ж. Канатный дворъ, крутильня. Вх. Зн. 30.
Телуся, -сі, ж. Ласкат, отъ телиця. Займи нашу телусю, пожени на пашу, щоб принесла на кашу. Мил. 40.
Тремкий, -а, -е. О голосѣ: серебристый, звенящій. Тремкий (голос), як тонке срібло, як найтончий кришталь. Левиц. Пов. 192.
Челюсти, -тів, м. мн. Устье кухонной печи, дугообразное отверстіе между припічком и самою внутренностью печи. Вас. 193. Чуб. VII. 381. Мир. Пов. II. 76. Або горілочку пили.... під челюстами запікану. Котл. Ен. III. 63. Залітали невеличкі гискорки по чорних челюстах печі. Мир. Пов. І. 115.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗГУДЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.