Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розгудець

Розгудець, -дця, м. Человѣкъ, отговаривающій отъ чего своимъ порицаніемъ. Дасть Бог купця, а чорт розгудця. Ном. № 10580.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 40.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗГУДЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗГУДЕЦЬ"
Безправно нар. Беззаконно.
Важкий, -а, -е. Тяжелый. Лучче ж тобі, брате, важкий камінь підняти, а ніж тобі, брате, з сиротою вік провожати. Мет. 81. До Бога важкий тлях, а до пекла прямесенький. Ном. № 201. Я в тебе гуляла, важкого діла не знала. Мет. 225. Важкий день. Важкий віз. Важка година настала. Важкая туча налягає. Макс. Важкий дурень. важким духом дихати. Злиться. Дитя плаче, ти не поколишеш, — все на мене важким духом дишеш. Макс. Важка жінка. Беременная женщина. Ум. важенький, важкенький. Баран важенький і орлу. Греб. 381. Маленьке, але важкеньке. Ном. № 7329.
Гагакнути, -кну, -неш, гл. Однокр. в. отъ гагакати.
Галузь, -зі, ж. = галуза.
Забу́рний, -а, -е. Буянь. Він як п'яний, — страх який забурний. Міусск. окр.
Запи́рськати, -каю, -єш, гл. Запрыскать.
Захла́нний, -а, -е. прил. Жадный. Убогому мало-що бракує, а захланному всього. Ном. 1564.
Муля́рник, -ка, м. = маляр. Ум. мулярничок. Вичорнили брівки да мулярнички. Чуб. III. 145.
Простягання, -ня, с. Протягиваніе. Левиц. І. (Правда, 1868, 431).
Станенька, станечка, -ки, ж. Ум. отъ станя.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗГУДЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.