Гаїр, -ру, м. = татарак. = гав'яр.
Дівчу́р, -ра́, м. 1) Волокита, любитель дѣвушекъ. 2) Гермафродита женскаго рода.
Обжинати, -на́ю, -єш, сов. в. обжати, обіжну, -неш, гл.
1) Обжинать, обжать, сжать вокругъ чего. Пшениченьку жну, а кукіль обжинаю. Де-де на стерні і будяк стояв сиротою; обжали бідолаху.
2) Обгонять, обогнать, работая серпомъ. Вона не хутко жне. Ми як удвох жали, так я її на вісім снопів за день обжинала.
Пластовень, -вня́, м. Хлопья снѣгу. Сніг іде пластівнями.
Подобігати, -гаємо, -єте, гл. Добѣжать (о многихъ).
Помічний, -а́, -е́ Помогающій въ болѣзняхъ, цѣлительный. Вода була така помічна, тяжко помічна, як хто на очі слабіє. (Зілля) помічне від уроків.
Розговорки, -рок, ж. мн. Разговоры.
Розлягатися, -га́юся, -єшся, сов. в. розлягти́ся, -жуся, -жешся, гл. 1) Разлегаться, разлечься. Розляглася Марусенька на усю скамницю. 2) Раскидываться, раскинуться, расположиться; Простираться, простереться. По синьому косогорі розляглося містечко. 3) Раздаваться, раздаться на обѣ стороны. Мчалася густим житом — воно тільки розлягалося за єю, як розлягаються хвилі під натиском дужої руки, що керує човном. Та я ж лугами йтиму, — луги розлягатимуться, а садами йтиму, — сади розвиватимуться. 4) Раздаваться, раздаться, разноситься, разнестись. Голос по дубині аж ся розлягає. Пісні виспівує було ясними зорями. Голос його по всьому селу розлягається. І по ставках той плач луною розлягався. Иногда глаголъ относится къ слову, обозначающему мѣсто, гдѣ раздается: співи — аж будинок розлягається. — домъ полонъ звуковъ пѣсенъ. Кінь у конюшні бється, аж двір розлягається. Да наняла собі да троїсті музики, аж корчомка розлягається. Регіт — аж вигін розлягається.
Стрельнути, -ну, -неш, гл. Выстрѣлить. Він як стрельне. Хочеться (з рушниці) стрельнути.
Цицька, -ки, ж. Женская грудь. Відпала му від рота цицька. Там йому жаба й цицьки дасть. Тамъ ему и смерть. Злякався.... що вже йому довго на світі не жить, що тут йому жаба й цицьки дасть. Ум. цицечка.
