Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розгудець

Розгудець, -дця, м. Человѣкъ, отговаривающій отъ чего своимъ порицаніемъ. Дасть Бог купця, а чорт розгудця. Ном. № 10580.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 40.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗГУДЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗГУДЕЦЬ"
Відплачувати, -чую, -єш, сов. в. відплатити, -чу, -тиш, гл. 1) Отплачивать, отплатить, вознаграждать, вознаградить. Нема в нас, козаків, срібла та злата, щоб за дари дарами відплатити. К. Бай. 21. 2) Отомщать, отомстить. Товариші гайдамаки, чиніть мою волю, що нам треба відплатити вкраїнську недолю. Макс.
Жиді́вочка, -ки, ж. 1) Ум. отъ жиді́вка. 2) = птица синюк. Вх. Пч. ІІ. 13.
Мишокрі́лик, -ка, м. зоол. Крапивникъ, Troglodytes parvulus. Вх. Лем. 435.
Нагріва́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. нагрі́ти, -рію, -єш, гл. Нагрѣвать, нагрѣть. Ну, то й справді нагрівай окропу. Рудч. Ск. І. 123. нагрі́ти чупри́ну. Поработать до нота.
Невчасний, -а, -е. Несвоевременный.
Оліпити, -плю́, -пиш, гл. = обліпити. Вх. Лем. 443.
Сушко, -ка, м. Небольшое засохшее дерево. Вх. Лем. 472.
Тябло, -ла, с. Скрижаль. Два тябли Мусієви. Дьяческая пѣсня. Зміев. у. Слов. Д. Эварн.
Ухитритися Cм. ухитрятися.
Хлюп меж., выражающее плескъ воды, паденіе въ воду. Жяба на березі сиділа та хлюп у воду. Драг. 366.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗГУДЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.