Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розгудець

Розгудець, -дця, м. Человѣкъ, отговаривающій отъ чего своимъ порицаніемъ. Дасть Бог купця, а чорт розгудця. Ном. № 10580.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 40.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗГУДЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗГУДЕЦЬ"
Бурсак, -ка, м. Бурсакъ. Стор. І. 41. Фр. Пр. 130. Ум. бурсачок. Ув. бурсачище.
Верствак, -ка, м. Ровесникъ. Вх. Лем. 396.
Доя́нка, -ки, ж. Время доенія.
Дрі́жова, -ви, ж. Трясина.
Перечвертувати, -ту́ю, -єш, гл. Раздѣлить, разрѣзать на четыре части.
Підстрибувати, -бую, -єш, сов. в. підстрибну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Подпрыгивать, подпрыгнуть.
Поросятко, -ка, с. Ум. отъ порося.
Поскреготати, -чу́, -чеш, гл. Поскрежетать.
Устилатися, -лаюся, -єшся, гл. = устелятися.
Ціліський, -а, -е. = цілісінький. Ціліський вік лиш горювали. Млак. 88.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗГУДЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.