Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розгонити

Розгонити, -ню, -ниш, гл. = розганяти. Гуща дітей не розгонить. Ном. № 1369.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 39.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗГОНИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗГОНИТИ"
Борсатися, -саюся, -єшся, гл. Метаться въ разныя стороны, возиться, барахтаться. Пручався, борсався, дріжав. Мкр. Г. 21. Зашелестіло жито, заколихалося, немов, у йому щось борсалось, билось. Мир. ХРВ. 6.
Граб, -ба, м. Дерево: грабъ, Carpinus Betulus L. ЗЮЗО. I. 116. Вх. Пч. II. 30. Ой піду я в ліс по підпеньки, там стоїть граб зелененький. Грин. III. 407. Ум. Грабо́к, грабо́чок. Чуб. V. 1156.
Козуря, -рі, м. Ум. и ласк. отъ козак. Лучче б, козурю, могли мої очі на потилиці опити, так би я міг із-за річки Висли на Україну поглядати. Макс. (1849). 77.
Коропатий, -а, -е. = коропавий. коропата жаба = коропа. Вх. Уг. 246.
Курвій 2, -вія, м. = курваль. Желех.
Навпі́л нар. Пополамъ.
Наздрі́тися, -рю́ся, -ри́шся, гл. Осмотрѣться. Як прийду додому, то свекруха не дає й наздрітися, все мене лає. Міусск. окр.
Плихяти, -хаю, -єш, гл. Висѣть, развѣваться; порхать. Угор.
Покірниця, -ці, ж. Покорная кому женщина.
Сватонько, -ка, м. Ум. отъ сват.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗГОНИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.