Буркоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Ворковать. Ой голубочок гуде, а голубка буркоче. 2) Рокотать, шумѣть. Хвилі росходяться перед байдаком, а ззаду знов буркочучи зливаються. 3) Ворчать. Буркотів собі під ніс, лаючи козаків. Оце тобі, стара бабо, щоб не буркотіла.
Гицлювати, -люю, -єш, гл. Заниматься истребленіемъ собакъ.
Доко́ли нар. = доки. Доколи, Господи, забудеш мене в напасті до кінця.
Жакува́ння, -ня, с. Разграбленіе, расхищеніе. Збагатили хижу силу жакуванням-лупом.
Заволонча́ти, -ча́ю, -єш, гл. Затянуть. Я таки й не хотів, та як зачали, то й заволончали таки.
Заму́лити Ii, -ся. Cм. замулювати, -ся.
Похарцизувати, -зу́ю, -єш, гл. Поразбойничать.
Сванютка, -ки, ж. Ум. отъ сваха.
Страмити, -млю, -миш, гл. = соромити.
Тілечкий, -а, -е. = тіленький.
