Відтеплінь, -ні, ж. Оттепель.
Дере́вня, -ні, ж. 1) Лѣсъ, деревья. 2) Срубленныя деревья, лѣсъ для построекъ. Отто ліс, — щоб же ви мені вирубали його!... — А ті як ухопляться: той руба, той деревню вивозить.... Недавно прислав мені деревні на повітку. 3) Деревянный домъ. Оддай мене, брате, та за міщанина, бо у міщанина новая деревня, новая деревня, великая сем'я. 4) Съ удар. на послѣднемъ слогѣ: деревня́, -ні́ = Деревінь. Я купив плуг, лишень саму деревню. Ум. Дереве́нька. Чії бджоли на долині, мої в деревеньці.
Затісня́ти, -ня́ю, -єш, сов. в. затісни́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Тѣснить, стѣснять.
Ікона, -ни, ж. Икона, образъ. Загадай дурному Богу молиться, він і ікони поб'є.
Лаґун, -на, м. Стволъ дерева въ нако́ті. Cм. накіт.
Пообвожувати, -жую, -єш, гл. = пообводити.
Роздзявляти, -ля́ю, -єш, сов. в. роздзявити, -влю, -виш, гл. Разѣвать, разинуть, раскрыть (ротъ). Мовчи, невістко, не роздзявляй губи. Роздзяв уста смажні, я тобі їх сповню. Ганна побачила через тин барбосову морду з роздзявленим ротом, з вишкириними зубами.
Рублений, -а, -е. Сдѣланный въ срубъ. Рублена хата. Двір гарний з рубленою хатою. Ой у полі рублена криниця. Рублений колодязь.
Спровожати, -жа́ю, -єш, гл. = випровожати. Наряжала, спровожала в чужу стороночку.
Суятити, ячу, -тиш, гл. — кого́. Безпокоить кого.
