Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розгублюватися

Розгублюватися, -лююся, -єшся, сов. в. розгубитися, -блюся, -бишся, гл. Растеривать, растерять вещи, растеряться. Розгубивсь, як швець з копиллям. Ном. № 6621. А я на їх задививсь та з волами розгубивсь. Мил. 100.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 40.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗГУБЛЮВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗГУБЛЮВАТИСЯ"
Догуркоті́тися, -чу́ся, -ти́шся, гл. = Догуркатися.
Находити 2, -джу́, -диш, гл. 1) Пройти много, извѣстное разстояніе. 2) Сдѣлать извѣстное количество работы, во время которой приходится ходить. Поспішаюся, бігаю, коли полічила, аж півпасма лишнього находила ( = наснувала на оснівницю). Чернигов. г.
Недбалість, -лости, ж. 1) Нерадивость, нерачительность, небрежность. Аже ж Петро своєю недбалістю пропав. Канев. у. 2) Беззаботность, безпечность. Чуб. І. 270.
Підбитяк, -ка, м. = підбитеняк. Гол. Од. 72.  
Потоля, -лі, ж. Потворство, поблажка, потачка, воля. Ном. № 3354. Дай дітям потолю, сам підеш у неволю. Волч. у. Язиком що хоч роби, а рукам потолі не давай. Ном. Левенець довго опинавсь і серцю не давав потолі. Мкр. Г. 18.
Прищурювати, -рюю, -єш, сов. в. прищурити, -рю, -риш, гл. = прищулювати, прищулити 1. Кінь прищурив уха. Рудч. Ск. І. 99.
Слизенько нар. Ум. отъ слизько.
Учикрижити, -жу, -жиш, гл. Обрѣзать; отрѣзать.
Фовзатися, -заюся, -єшся, гл. Ползать. Фовзаются.... гадина чорна і сороката. Шух. І. 22.
Ченець, -нця, м. = чернець. Роспроклятий ченець, що видумав чіпець. Грин. III. 461.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗГУБЛЮВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.