Зашамота́тися, -та́юся, -єшся, гл. Засуетиться, зашевелиться. Зашамотались люди.
Заяро́вувати, -вую, -єш, гл. Вкладывать, вдѣлывать (полки въ шкафъ).
Кантурь, -ря, м. = кантар 2. Безмена ти не положиш у кишеню, а кантурь положив та й ходи.
Крась, -сі, ж. = крас.
Ли́ко, -ка, м. 1) Лыко. З однієї липи двічи лика не деруть. Кричить, мов з його чорт лика дере. не мішайтесь між чужі лика. Не мѣшайтесь не въ свое дѣло. 2) Веревки (изъ лыкъ?), которыми татары въ прежнее время связывали захваченныхъ ими во время набѣга людей. Поэтому: бути в татарськихъ ликахъ — попасть въ неволю къ татарамъ. в'язати в лина. Брать въ неволю. Попереду біжить чавуш великий і грамоту султанову читає: в'язати в лика всіх, або стинати. Ум. личко. Виміняв ремінець на личко.
Пороспрягати, -га́ю, -єш, гл. Распречь (во множествѣ). Батько воли пороспрягав.
Росхилятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. росхили́тися, -люся, -лишся, гл. Разгибаться, разогнуться. Жала Ганна й не росхилялась. Росхиліться, калинові віти!
Самітний, -а, -е. = самотний. Зося не придатна до самітного тихого життя. Не кидай же хоть ти мене, Катрусю, самітної-бездітної зозулі.
Спотворювати, -рюю, -єш, сов. в. спотво́рити, -рю, -риш, гл.
1) Уродовать, изуродовать, исказить, обезобразить. Лихо не вморить, так спотворить.
2) Портить, испортить, избаловать. Такий хлопець натуристий. Чи ми його так малим спотворили? А тепер, як чого схотів, так щоб було!
Цісарів, -рева, -ве Принадлежащій императору.
