Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

роздимати

Роздимати, -ма́ю, -єш, сов. в. роздути, розідму, -меш, гл. Раздувать, раздуть. Було те Запорожжя як у горні искра: який хоч, такий і розідми з неї огонь. К. ЧР. 88. Роздимають його (вогонь) великими шкуратяними міхами. Дещо. Пику аж роздуло. Кв. II. 334.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 42.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗДИМАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗДИМАТИ"
Глечатко, -ка, с. Маленькій кувшинчикъ. (Залюб.) Щог. Сл. 72.
Гра́тися, гра́юся, -єшся, гл. Играть, забавляться. Вовчиця на сонці з вовченятами грається. Рудч. Ск. І. 134. З собакою унучок грався. Шевч. 111.
Дзер, -ру, м. Сыворотка (молочная). Шух. I. 213.
Замоли́ти Cм. замолювати.
Мархо́тка, -ки, ж. Махорка. Ум. мархоточка. Ой курив я мархоточку, а тепер лехкий табак. Грин. III. 244.
Міси́ти, -шу́, -сиш, гл. Мѣсить. Прийшов кум до куми, а кума місить тісто. Чуб. І. 41. Тихо ходить, та густо місить. Ном. № 7315.
Накоти́ти I, -ся. Cм. накочувати, -ся.
Поклякти, -кну, -неш, гл. Склониться, нагнуться. Колос позолотів, набубнявів, покляк. Г. Барв. 147. Отті прямії тоски зовсім пустісінькі, ростуть на ші даром; котрі ж поклякнули, то божа благодать: їх гне зерно, вони нас мусять годувать. Греб. 363.
Сороміцький, -а, -е. Безстыжій, безстыдный, срамной, неприличный, похабный. Сороміцькі пісні.
Черв'як, -ка, м. = червак. Ном. № 4906. Утрапилось черв'яку на віку. посл. ум. черв'ячо́к. Ном. № 13352.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗДИМАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.