Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розгубити

Розгубити, -ся. Cм. розгублювати, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 40.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗГУБИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗГУБИТИ"
Бузув'Я, -яти, с. = бузівок. Ум. бузув'ятко.
Говіркий, -а, -е. Разговорчивый. Зріс на самоті, сам із собою. Не говіркий був. МВ. ІІ. 11. Старі люде говіркі. Г. Барв. 316.
Зві́чний, -а, -е. Старинный. І погані звичаї часто тримаються через те тільки, що вони звічні.
Змолотити Cм. змолочувати.
Необлудність, -ности, ж. Чистосердечіе, нелицепріятіе. Волын. г.
Озадок, -дку 1), м. Задняя часть туши. З барана озадок. Лохвиц. у. Слов. Д. Эварн. 2) мн. Остатки. Тому чоло, а мені озадки. (Стрижевск.)
Опірати I, -ра́ю, -єш, сов. в. опе́рти, опру, опреш, гл. = і. обпірати, обіперти.
Пригіст, госту, м. Привѣтствіе. Шутка зачинає відгравати на пригіст. Федьк.
Прячка, -ки, ж. 1) Пряжка. Угор. 2) Раст. Equisetum, хвощъ. Вх. Лем. 458.
Уважувати, -жую, -єш, гл. Замѣчать, примѣчать. Вх. Лем. 476.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗГУБИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.