Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розгубити

Розгубити, -ся. Cм. розгублювати, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 40.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗГУБИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗГУБИТИ"
Заверта́ха, -хи ж.? — Який буде обід твій... — Не журися ти, дівчино, єсть там в полі соломаха, козацькая завертаха. Лукаш. 12.
Лійкува́тий, -а, -е. 1) Воронкообразный. 2) Имѣющій вкусъ лою. Таке якеєсь лійкувате масло. Черк. у.
Нажа́рити Cм. нажарювати.
Памолодок, -дка, м. = памолодь 1. Вх. Зн. 46.
Поголубіти, -бію, -єш, гл. Сдѣлаться голубымъ. Вх. Зн. 51.
Почереватіти, -тіємо, -єте, гл. Сдѣлаться брюхатымъ (о многихъ).
Розщот, -ту, м. Разчетъ. Як пили, то гомоніли, а до розщоту, то й поніміли. Ном. № 11642.
Роківщина, -ни, ж. = рокове. К. МБ. X. 3. Се засуджена попівська від них роківщина. К. МБ. X. 7.
Спильнувати, -ну́ю, -єш, гл. Во время явиться. Вх. Лем. 468.  
Стерник, -ка, м. 1) Рулевой. 2) пт. Emberiza, подорожникъ. Вх. Пч. ІІ. 10.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗГУБИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.