Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розгубити

Розгубити, -ся. Cм. розгублювати, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 40.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗГУБИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗГУБИТИ"
Балабула, -ли, ж. ? Чуб. ІІІ. 105.
Бирочка, -ки, ж. Ум. отъ биря.
Визвіл, -волу, м. Освобожденіе. Щеня припне на мотузочці... Воно вищить, задравши голову, визволу просить. Г. Барв. 279.
Копия́, -пиї, ж. Пика, копье. Іде козак улицею, копиєю упірається. Н. п.
Обміна, -ни, ж. = відміна. Звенигор. у.
Перепиняти, -ня́ю, -єш, сов. в. перепини́ти, -ню́, -ниш, гл. 1) Преграждать, преградить. Яр нам перепинив дорогу. Харьк. Стережися, щоб вона тобі не перепинила дороги до царства небесного. Кв. 2) О рѣчи: перебивать, перебить, прерывать, прервать. Не перепиняй мене, а то й казати не буду. Харьк.
Судниця, -ці, ж. Осуждающая. А по лівий бочок — зовиці, все Марусини судниці. Чуб. IV. 652.
Упудитись, -джуся, -дишся, гл. Умочиться.
Цішиця, -ці, ж. = ціша. Хмелем коло двору, вінцем коло столу, цєшицями по столу. Боже вас благослови і отець, і мати на посаг ступати! Гол. IV. 351.
Цьопати, -паю, -єш, гл. Стучать. Фр. (Желех.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗГУБИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.