Залива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. залити и залля́ти, -ллю́, -ллє́ш, гл. 1) Заливать, залить. Св. Мр. IV. 37. Заливає Дунай бережечки, та нікуди обминути. Мет. 61. На сире коріння, на біле каміння ніжки свої козацькії посікає, кров'ю сліди заливає. Дума. Залив... огонь. Рудч. Ск. І. 37. залити очі. Напиться пьянымъ. Співав, хто мав на те охоту, заливши очі наперед. Мкр. Г. 48. залива́ти за шку́ру са́ла. Сильно допекать. Ном. № 5850. Шевч. 586. Котл. Ен. II. 22. 2) — в кайда́ни. Заковывать, заковать. Ой залили сотника Хорька Шамраївці у кайдани. Мет. 426. Ой узявши істиха під руки, залийте в кайдани, а заливши та у ті кайдани, закидайте в темницю. К. С 1882. III. 614.

Копилля, -ля, с. соб. 1) Сапожныя колодки. Розгубивсь, як швець з копиллям. Ном. № 6622. 2) Столбики въ саняхъ. Cм. копил 2.

Незугарний, -а, -е. Неспособный, не мастеръ. Незугарний козакувати. Незугарний до роботи. Левиц. Пов. 229.

Палець, -льця, м. 1) Палецъ. Ламай собі білі руки, та не зломи пальця. Чуб. V. 265. 2) Зубецъ на зубчатомъ колесѣ, кулакъ въ колесѣ. Мик. 481. Ум. пальчик, пальчичок. Ой кивали молодиці пальчиком на мене. Чуб. V. 652. ha пальчиках. Hа цыпочкахъ. Ой вийшла вельможна на пальчиках тихо. Чуб. V. 1071.

Повинність, -ности, ж. 1) Долгъ, обязанность. Левиц. Пов. 333. Забудь отця, забудь і матку, лети повинность ісправлять. Котл. Ен. V. 43. 2) Повинность. Люде панів не слухають, повинности не відбувають... Сами пани бідні свині заганяють. Грин. III. 565.

Потавати, -таю́, -єш, сов. в. потати, -тану, -неш, гл. Тонуть, утонуть. Вх. Зн. 54. Миколай пішов за попом водою, але не потавав. Гн. II. 240. Відро було залізне та й потало у криницю. Н. Вол. у. Ой упала звізда з неба, потала в кирницю. Гол. І. 289. У синє море сонце вже потало. Федьк.

Самограй, -граю и самогрій, -рію, ж. Шуточно: самоваръ.

Стеля, -лі, ж. Потолокъ. Стоїть собі.... плечима стелю підпірає. Шевч.

Фуркало, -ла, с. 1) Игрушка: волчекъ. Шейк. 2) Родъ игрушки: состоитъ изъ а) палочки, б) орѣха свища, срѣзаннаго сверху и снизу и надѣтаго на палочку, в) нитки, намотанной на палочку и пропущенной сквозь дырку свища, г) картофелины, въ которую воткнутъ противоположный конецъ палочки. Держа орѣхъ тремя пальцами лѣвой руки, правою рукою тянутъ за нитку, а потомъ слегка ее пускаютъ, не выпуская изъ пальцевъ; отъ тяжести картофеля нитка сама наматывается на палочку. Шейк. 3) Снарядъ, съ помощью котораго вспугиваютъ въ саду или огородѣ птицъ или свиней: нѣчто подобное кнуту, къ короткой веревочкѣ котораго привязана дощечка. 4) Годъ женскаго платья. Ленч 103. Ум. фуркальце. Дочка Лавися чепуруха в німецькім фуркальці була. Котл. Кн. IV. 27.

Чубрик, -ка, м. 1) Кончикъ женской косы, въ который вплетаютъ ленты и косоплетки. 2) = чубок. Вх. Зн. 81.