Гольо́нка, -ки, ж. Трубчатая кость.
Закорю́чити, -чу, -чиш, гл. Загнуть крючкомъ. Банькатий, з закорюченим носом.
Кухарка, -ки, ж. Повариха; кухарка. Звідтіль вона побігла до пекарні, переговорила з кухаркою, вислала її на житній базарь. Ум. кухарочка. Та казала собі снідання дати, снідання дати все гусятину, єї подруженьки все качатину, єї кухарочки все курятину.
Мо́нькати, -каю, -єш, гл. Часто говорить мо́ня, просить молока (о дѣтяхъ).
Неправдувати, -дую, -єш, гл. Жить неправдой. М. з давнього давна панує, бо неправдує.
Патериця, -ці, ж. Посохъ. Чернець мій встав, надів клобук, взяв патерицю. Козацький бунчук переважить бурмистерську патерицю.
Попоплакати, -плачу, -чеш, гл. Много плакать, наплакаться. Стара тії листи що-дня вичитує, — і попоплаче над ними, і попосміється. Що попоплакала мати наша покійна за батьком!
Розманіжитися, -жуся, -жишся, гл. Разнѣжиться.
Тяр По истинѣ, дѣйствительно. Музику заповість аж до самої Глиниці, або тяр аж до Сачави.
Утішенька, -ки, ж. Ум. отъ утіха.
