Брость, -ти, ж.
1) Почка на деревѣ, цвѣточная почка на деревѣ. До тебе верну, як вбересь у брость-листок діброва. 58. На тій яблоньці, що в ярку, та й брость є. Пожену на брость пасти воли. Як було походять по брості воли, то такі гарні.
2) Зелень на деревѣ, вѣтви. Мостила мости з зеленої брости.
Зомлілий, -а, -е. Обомлѣвшій. Її зомліла душа.
Зряхатися, -хаюся, -єшся, гл. Собраться; сговориться. Свати уже зряхались іти додому.
Іс- Всѣ слова, начинающіяся приставками із, іс и не находящіяся здѣсь, Cм. на буквы з и с.
Коцький, -а, -е. Фамилія сказочнаго кота, произведенная отъ слова кіт (котський). Приходить до його лисичка, та й питає його (кота): Що ти таке? А він каже: я пан Коцький.
Отертися, -тру́ся, -ре́шся, гл. = обітертися. Сіла я, підперлася, заплакала, отерлася.
Пушина, -ни, ж. Пушинка. Паляничка легесенька як пушина. Ум. пушинка.
Самовладник, -ка, м. Самовластный, самодержавный государь.
Стид, -да и -ду, м.
1) Стыдъ. Поганому виду нема стиду. стида завдавати. Срамить, стыдить. Дівчино моя, чи ж ти там бувала, що ти мені молодому стида завдавала?
2) Постыдный, заставляющій себя стыдиться человѣкъ. Сама стида полюбила. Ти не давай стиду-бриду цілувати свого виду.
Хряпнути, -ну, -неш, гл. = хрьопнути. Як хряпнув мене по пиці, аж у віччу пожовтіло. Щось притьма убігло в сіни і дуже хряпнуло дверима.
