Борона 2, -ни, ж.
1) Борона. Части ея: деревянные валки, въ которые вставлены зубья; каждый валок обоими концами укрѣпленъ въ двухъ глицях. Части гуцульской бороны: Борона має два довші крайні і два коротші середущі хребетники; впоперек хребетників переходить шість тонших естиків; там, де естики перехрещуються з хребетниками, задовбані через них обох зелізні чопи. під борону сіяти. Сѣять по жнивью безъ вспашки, задѣлывая только бороной. борону затігати за ним. Подольщаться къ кому. Ум. борінка, боріночка.
Животвори́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Оживлять.
Кріпитися, -плюся, -пишся, гл. Крѣпиться, твердо держаться. Кріпиться, як диня на морозі. Не давши слова — держись, а давши — кріпись.
Попересаджувати, -джую, -єш, гл. Тоже, что и пересадити, но во множествѣ. Хочу вишні ближче до хати попересажувати.
Протирати, -ра́ю, -єш, сов. в. проте́рти, -тру́, -тре́ш, гл.
1) Протирать, протереть, вытирать, вытереть. А росою очі промивати, а рушником очі протирати. Протри мені смажні уста.
2) Проторивать, проторить. Перед домом був широкий двір, такий широкий, що вози ледві встигли протерти кругом його вузьку дорогу. Тепер скорий шлях просторий до рая протерли.
3) проте́рта го́лка. Игла безъ ушка. Нема, як моя сусіда: увесь куток обділяє; ось і мене поратувала: дала протерту голку ще й без жильця.
Слабосилля, -ля, с. Слабосиліе.
Тічка, -ки, ж.
1) Течка, время, когда собаки, волки бѣгаются.
2) Стая собакъ или волковъ съ сукой. Вовча тічка нападе. Вовки починають збиватись у тічки.
Тройзілля, -ля, с. = троєзілля. А взяв козак тройзілля копати, взяла над ним зозуля кувати. Ум. тройзіллячко.
Удатне нар. Удачно. Проміння там то вдатне змальовано.
Фарбування, -ня, с. Окрашиваніе, крашеніе.
