Вербляниця, -ці, ж. Время въ самомъ началѣ весны, когда вербы цвѣтутъ. Вербляниця то ще не весна: і сніг припада, і крупи ідуть.
Ві́двуд, -да, м. = удод. Красне пір'я на вібвуді, але сам смердить.
Кірка, -ки, ж. Ум. отъ кора. 1) Кожица, корка плодовъ. На запіканку корінькову купив кубеби, калгану... і свіжу кірку із лимон. 2) Сандалъ. Крашанки галунють, а тоді варють у кірці. 3) Подборъ, каблукъ. Убере було мене дядина, в дрібушки поплете, стьонжки до кірок попустить.
На́клеп, -пу, м. Поклепъ, клевета.
Обклад, -ду, м. Дифтеритъ.
Прикусити Cм. прикушувати.
Соснівка, -ки, ж. Родъ узора въ вышивкѣ.
Цятатий, -а, -е. Въ крапинкахь.
Червонопикий, -а, -е. = червономордий. Червонопикий ксьондз.
Шуфата, -ти, ж. Снарядъ для ловли рыбы: двѣ жерди, соединевныя въ видѣ ножницъ; къ одной половинѣ жердей прикрѣплена сѣть въ видѣ мѣшка; держа противоположные концы жердей въ рукахъ, можно двигать сѣтью, раскрывать и закрывать ея отверстіе.
