Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

радити

Радити, -джу, -диш, гл. 1) Совѣтовать, помогать. Добре той радить, хто людей не звадить. Ном. Радять мене люде. Мет. 26. Було ражу її: зробімо так. МВ. І. 9. 2) Рядить, судить, совѣтоваться. Як не радь, не буде так, як ти хочеш, а так буде, як Бог дасть. Ном. раду радити. Cм. рада 2. Малим діткам — ручечки бити, а старим дідам — раду радити, а старим бабам — поседіннячко, а господарам — поле орати. Чуб. III. 3) Распоряжаться. Не моя то воля: родинонька мною радить, нещаслива доля. Чуб. V. 141.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 2.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РАДИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РАДИТИ"
Гойкати, -каю, -єш, гл. Кричать. Вх. Зн. 11.
Доснува́тися, -ную́ся, -є́шся, гл. Оканчиваться основѣ (въ тканьѣ). 2) = досновиґатися.
Дотира́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. доте́рти, -тру́, -тре́ш, гл. Дотирать, дотерѣть.
За́відця, -ці, м. Завѣдывающій, руководитель; подрядчикъ. Властитель такого ліса наймає собі за́відцю — чоловіка, який би усю роботу у лісі (рубати ліс) на себе перебрав; завідця годить собі леґінів. Шух. І. 173.
Здупла́віти, -вію, -єш, гл. Сдѣлаться дуплистымъ (о деревѣ). Желех.
Нездоліти, -лію, -єш, гл. Болѣть. Борз. у.
Приржавіти, -вію, -єш, гл. Покрыться слегка ржавчиной.
Розбовкати, -каю, -єш, гл. Раззвонить, разболтать.
Розсупонити, -ню, -ниш, гл. Развязать супоню.
Сокирник, -ка, м. Плотникъ. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РАДИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.