Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

радити

Радити, -джу, -диш, гл. 1) Совѣтовать, помогать. Добре той радить, хто людей не звадить. Ном. Радять мене люде. Мет. 26. Було ражу її: зробімо так. МВ. І. 9. 2) Рядить, судить, совѣтоваться. Як не радь, не буде так, як ти хочеш, а так буде, як Бог дасть. Ном. раду радити. Cм. рада 2. Малим діткам — ручечки бити, а старим дідам — раду радити, а старим бабам — поседіннячко, а господарам — поле орати. Чуб. III. 3) Распоряжаться. Не моя то воля: родинонька мною радить, нещаслива доля. Чуб. V. 141.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 2.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РАДИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РАДИТИ"
Випорожні, -нів, м. мн. Въ выраж.: випорожні ловити. Воронъ ловить, зѣвать.
Ґе́ґати, -ґаю, -єш, гл. = Ґеґекати. Вх. Зн. 11.
Загу́рити Cм. загуряти.
Обмолотити Cм. обмолочувати.
Перебунтуватися, -ту́юся, -єшся, гл. Прекратить бунтъ.
Поперевіювати, -віюю, -єш, гл. Перевѣять (во множествѣ).
Розчепнутися, -ну́ся, -нешся, гл. Разстегнуться. Корсет розчепнувся. Кв. II. 127. «
Убогий, -а, -е. Бѣдный, неимущій. Не той убогий, хто трошки має, а той, що не знав годі — все жадає. Посл. Що вбогий, що багатий — у Бога все рівно. Ном. № 80.
Упоперек нар. Поперекъ. Було вчити хлопця, як упоперек лавки лежав. Ном. № 6009.
Чекуша, -ші, ж. Родъ деревяннаго молотка, которымъ бьютъ рыбу, бьющуюся на крючкѣ. МУЕ. І. 41, (Добруджа).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РАДИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.