Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

радити

Радити, -джу, -диш, гл. 1) Совѣтовать, помогать. Добре той радить, хто людей не звадить. Ном. Радять мене люде. Мет. 26. Було ражу її: зробімо так. МВ. І. 9. 2) Рядить, судить, совѣтоваться. Як не радь, не буде так, як ти хочеш, а так буде, як Бог дасть. Ном. раду радити. Cм. рада 2. Малим діткам — ручечки бити, а старим дідам — раду радити, а старим бабам — поседіннячко, а господарам — поле орати. Чуб. III. 3) Распоряжаться. Не моя то воля: родинонька мною радить, нещаслива доля. Чуб. V. 141.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 2.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РАДИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РАДИТИ"
Гаркавець, -вця, м. Картавый человѣкъ.
Завинпе́ритися, -рюся, -ришся, гл. Заупрямиться. Худоба завинперилася, везучи віз на гору. Кременч. у.
Залізник, -ка, м. Инструменты желѣзные (у плотниковъ). Шух. І. 87.
Зарібкува́ти, -кую, -єш, гл. Зарабатывать, имѣть заработки, ходить на заработки. Він зарібкує. Вх. Лем. 416.
Кописточка, -ки, ж. Ум. отъ копистка.
Мурави́й, -вия́, м. Муравей. Муравиї обточат. Драг. 34.
Поглядіти, -джу, -диш, гл. 1) Посмотрѣть, поглядѣть. Піди, мила, погляди, чи всі коні вороні. Чуб. V. 739. 2) Пощупать. Погляділа кишеню, аж тютюнцю зо жменю. Грин. III. 561.
Позакрашувати 2, -шую, -єш, гл. Украсить (многое).
Трактирвя, -ні, ж. = трактиїрня. Драг. 257.
Учалювати, -люю, -єш, гл. Прикрѣплять плотъ на мѣстѣ разгрузки. Мнж. 180.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РАДИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.