Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

радити

Радити, -джу, -диш, гл. 1) Совѣтовать, помогать. Добре той радить, хто людей не звадить. Ном. Радять мене люде. Мет. 26. Було ражу її: зробімо так. МВ. І. 9. 2) Рядить, судить, совѣтоваться. Як не радь, не буде так, як ти хочеш, а так буде, як Бог дасть. Ном. раду радити. Cм. рада 2. Малим діткам — ручечки бити, а старим дідам — раду радити, а старим бабам — поседіннячко, а господарам — поле орати. Чуб. III. 3) Распоряжаться. Не моя то воля: родинонька мною радить, нещаслива доля. Чуб. V. 141.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 2.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РАДИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РАДИТИ"
Відралитися, -люся, -лишся, гл. Окончить ралити.
Відхиляти, -ля́ю, -єш, сов. в. відхилити, -лю, -лиш, гл. 1) Отклонять, отклонить; отвращать, отвратить, отвести. МВ. І. 21. 2) Пріотворять, пріотворить. Відхили трошки двері. Двері були відхилені, то я й зазирнув. Харьк.
Гиково нар. Заикаясь.
Го́лька, -ки, ж. Безостая пшеница. Вх. Уг. 233.
Застря́ти Cм. застрявати.
Пилюра, -ри, ж. = пилюга. Конст. у.
Розслухатися, -хаюся, -єшся, гл. Вслушаться, понять, выслушавъ. Перш було розсердився, а далі, як розслухавсь, що йому Настя, стогнучи, росказала, то й замовк. Кв. I. 90.
Сміхованець, -нця, м. Шутникъ, забавникъ, скоморохъ. Вх. Зн. 64.
Улучен, улучний, -а, -е. Мѣткій. Бог хоч не скорен, так улучен. Ном. № 47.
Хлань, -ні, ж. 1) = безодня. 2) Множество, огромное количество. Хланею налітали. Желех. Виїв би хлань.... Фр. Пр. 71.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РАДИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.