Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

радити

Радити, -джу, -диш, гл. 1) Совѣтовать, помогать. Добре той радить, хто людей не звадить. Ном. Радять мене люде. Мет. 26. Було ражу її: зробімо так. МВ. І. 9. 2) Рядить, судить, совѣтоваться. Як не радь, не буде так, як ти хочеш, а так буде, як Бог дасть. Ном. раду радити. Cм. рада 2. Малим діткам — ручечки бити, а старим дідам — раду радити, а старим бабам — поседіннячко, а господарам — поле орати. Чуб. III. 3) Распоряжаться. Не моя то воля: родинонька мною радить, нещаслива доля. Чуб. V. 141.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 2.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РАДИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РАДИТИ"
Коць, -ця, м. 1) Коверъ. Вас. 172. А коць важний з розводами, і посередині великий орел. Кв. Ну, тепер, діти, несіть жне до церкви. От ми положили його на коць та й понесли. Стор. 2) Одѣяло тканое — шерстяное, шелковое. Гол. Од. 82. Ліжко, заслане мняким шовковим коцем. Мир. ХРВ. 315.
Лобо́к, -бка, м. Ум. отъ лоб.
Мрі́йний, -а, -е. Мечтательный. Паші жінки дівоцтво своє вважають більше за якесь невиразне й мрійне русалкування, аніж справжнім життям. Г. Бар. 377.
Надлюдський, -а, -е. Сверхчеловѣческій. Йому, а не мені надлюдську силу дала природа. К. ЦН. 267. Надлюдська сила в його слові дикім. К. ЦН. 174.
Обашморитися, -рюся, -ришся, гл. Привыкнуть, освоиться. Деякі запорожці таки згодом обашморились, а деякі знов покрилися в дичу ( = у дикий степ). Вас. 213.
Охиза, -зи, ж. Мокрая вьюга, мятель. Мнж. 188. Охиза поїхала. Ном. № 628. Приходить (зіма) в село страшною хуртовиною, приводить за собою своїх діток — хизи й охизи та... морози. Мир. ХРВ. 125.
Підтрухти, -ну, -неш, гл. Подгнить (о деревъ).
Позакривати, -ва́ю, -єш, гл. Закрыть (во множествѣ).
Розбіснуватися, -нуюся, -єшся, гл. Разшалиться, разбуяниться. Було як розбіснується (кіт), то і хата йому тісна: і по столу, і по лавах, і по миснику. Сим. 229.
Харчуватися, -чуюся, -єшся, гл. Кормиться, питаться, столоваться. Харчувався він тільки хлібом та водою. Грин. ІІ. 153. Я в неї харчуюсь. Кіев,
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РАДИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.