Вовк, -ка, м. 1) Волкъ, Canis lupus. Вовка ноги годують. Вовки-сіроманці квилять-проквиляють. Вмѣсто этой правильной формы мн. ч. въ кобзар. думахъ иногда встрѣчается вовці — поддѣлка кобзарей подъ церковно-славянскій языкъ: Вовці-сірохманці нахождали. хоч вовків ганяй (у хаті). Очень холодно. вовки. Волчій мѣхъ, волчья шуба. 2) Кличка темно сѣраго и угрюмаго вода. 3) Раст. Ononis pircina. 4) Родъ дѣтской игры. загинати сухого вовка. Родъ игры: нѣсколько мальчиковъ набрасываются на одного и пригибаютъ ноги къ землѣ. 5) Средина разрѣзаннаго арбуза, остающаяся неразрѣзанной. Панич порізав кавуна на скибки і розіклав на траві. Скибки роспались і з середини випав червоний вовк. Ум. вовченько, вовчок, вовчик. По дівчиноньці дзвони задзвонили, а по козакові вовченьки завили. Въ сказкахъ: вовчик-братік та лисичка-сестричка. Ув. вовцюга.
Дича́віти, -вію, -єш, дича́ти, -ча́ю, -єш, гл. Дичать.
За́па́л, -лу, м. 1) Жаръ, горячность; пылъ, пылкость; воодушевленіе. В такім запалі він був і справді трохи похожий на героя Иліяди. В запалі налеты на Маса, як на мале курча шулік. Мов з запалу до забави, все грав, словом не озвавсь. 2) — у горлі. Воспаленіе въ горлѣ. 3) Затравка у ружья. (Черном.). Въ слѣд. стихахъ пѣсни употр. повидимому въ значеніи: выстрѣлъ. Вдарили разом з самопалов в седмі — п'ятдесят запалов.
Квадра, -ри, ж. Четверть (фазы луны). В остатню квадру жінота ні за віщо ні садитиме нічого, ні сіятиме, ні солитиме угірків.
Мізкува́ння, -ня, с. Размышленіе.
Обнизувати, -зую, -єш, сов. в. обнизати, -жу, -жеш, гл. Унизывать, унизать. Усі груди так і обнизала намистом з червінцями.
Підчикрижити, -жу, -жиш, гл. Подрѣзать коротко.
Снідання, -ня, с. Завтракъ. Співання в пятницю, а снідання в неділю ніколи не минеться. Ум. сніданенько, сніданнячко. За чужої матінки сніданенька не буде.
Хлібопекня, -ні, ж. Пекарня.
Шатонька, -ки, ж. Ум. отъ шата.