Білий, -а, -е. 1) Бѣлый. Червоная калинонька, білеє деревце. Під білою березою козаченька вбито. Причарувала біле личенько. 2) Чистый. Я матері догожу, — постіль білу постелю. Взяв білу сорочку. 3) білий світ. Мiръ Божій, бѣлый свѣтъ. Хведір умер, сама осталась на білому світі. нудити білим світом. Томиться, тосковать. Не співає; як сирота білим світом нудить. 4) білий день. Полный разсвѣтъ. Прокинувся я, аж дивлюсь — білий день на дворі. 5) білий тиждень. Страстная недѣля. 6) біла челядь. Женскій полъ. Коли турки воювали, білу челядь забірали. Ні в чім буде між білу челядь піти погуляти. 7) біла рядовина. Cм. рядовина 1. 8) по білому співати. Пѣть по церковному. Як би вони (шалопути) по білому співали, то й нічого, — я пізнав би, що співають. 9) біла білява. Въ загадкѣ: береза. Біла білява перед Богом стояла. 10) біла. О монетѣ: десятикрейцеровая монета. Ум. біленький, білесенький.
Довгота́, -ти́, ж. Долгота. Тисяча літ, як дня довгота супротив вічного живота.
Завере́дити, -дить, гл. безл. Почувствовать дурноту. Щось мені завередило.
Кладій, -дія, м. = кладільник. Кладієві найважче, бо той скидав снопи, той пхав, а я один.
Несила, -ли, ж. Безсиліе, немочь. hесила мені це зробити. Я не въ силахъ это сдѣлать. Така її досада гризе, що вони вкупці, а розлучити несила.
Повибудовувати, -вую, -єш, гл. Выстроить (во множествѣ). Погорільці повибудовували гарні хати після пожежі.
Розбійників, -кова, -ве Принадлежащій разбойнику. Ой не єсть ти милий мій, ти розбійників син.
Спотикати II, -ка́ю, -єш, сов. в. спітка́ти, -ка́ю, -єш, гл. Встрѣчать, встрѣтить. Пила та гуляла, поки лихо не спіткало.
Тись II, меж., выражающее протискиваніе, проталкиваніе въ толпѣ. Сюди тись, туди тись, та й прошов.
Фоскати, -каю, -єш, гл. Фыркать.
