Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

радиця

Радиця, -ці, ж. Ум. отъ рада.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 2.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РАДИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РАДИЦЯ"
Базька, -ки, ж. 1) Дѣтск. ягненокъ. Шейк. 2) = багнітка. Шейк. Вх. Пч. II. 37.
Блошня, -ні, ж. соб. Блохи.
Боляти, (-ляю, -єш? -лю, -лиш?), гл. = боліти. Встрѣчено въ заговорѣ: Сояшниці вітрові.... тут вам не стояти і не боляти. Мил. М. 82.
Відвикати, -каю, -єш, сов. в. відвикнути, -ну, -неш, гл. Отвыкать, отвыкнуть.
Його, йому мѣст., родит. и дат. пад. отъ він.
Керея, -ре́ї, ж. = кирея. Уповала, мамцю, на керею, — думала бути попадею. Мет. 237.
Попроситися, -шуся, -сишся, гл. Попроситься.
Прогноїстий, -а, -е. Имѣющій много прогноїв.
Стріт, -ту, м. Встрѣча. Еф. 55.
Штирійчак, -ка́, м. Вилы съ четырьмя зубьями. Вх. Лем. 475.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РАДИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.