Відражуватися, -жуюся, -єшся, гл. Имѣть отраду, радости. Та чужі люде живуть, та чужі люде одражуються, а я ще й не нажилась, ще й не наговорилась (бо вмер чоловік).
Живі́т, -вота́, м. 1) Животъ. Живіт товстий, а лоб пустий. бере́, хапа́є за живіт. Говорится о боли въ животѣ, а также и для обозначенія зависти, скупости, горя объ утратѣ и пр. Бере як багатого за живіт. будь здорова з животом! Привѣтствіе отца дочери, когда онъ придетъ къ ней на родины. ба́бини животи́. Трясина, болото. 2) Жизнь. Даруй мене живото́м. За живота́. При жизни. Даю ще за живота свого на діти дещо з худоби своєї. Те станеться за нашого ще живота. ма́ти бо́га в животі́. Имѣть совѣсть. На таку людину хто ж таки стане ремствувать, коли вона має Бога в животі. Чи в тебе Бога в животі нема, що.... ти все по тих шинках тягаєшся? к животу́ зболити. Пощадить, не убить. Дам я тобі.... старшого сина на послугу, — він тобі колись пригодиться за те, що ти мене (вовчицю) к животу зволив. Ум. животик, живото́к, живото́чок. Ув. животи́ще.
Закрі́па, -пи, ж. Скрѣпа. Указ за скріпою Гурчева.
Настромити, -ся. Cм. настромлювати, -ся.
Папай, -пая, м. Человѣкъ, чавкающій губами.
Помірок I, -рку, м. = і. Помір. Як коли, до воно (небо) розчиняється, тілько на яку небудь оказію: на войну, або на помірок, або на голод.
Співачок, -чка, м. Ум. отъ співак.
Трачарь, -ря, м. = трач 1.
Усоліти, -лію, -єш, гл. Просолиться. Губи (родъ грибовъ) як усоліють, то такі гарні.
Учителькувати, -кую, -єш, гл. Быть учительницей.
