Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ранговий

Ранговий, -а, -е. Относящійся къ рангу. — маєток, — ва земля. Имѣніе, земля, которыми пользовалась на помѣстномъ правѣ козацкая старшина.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 5.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РАНГОВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РАНГОВИЙ"
Безпалок, -лка, м. Черниг. и безпалько, -ка, м. Шейк. Человѣкъ, не имѣющій одного или нѣсколькихъ пальцевъ; безпалый. Аф.
Грюк IІ, -ку, м. Стукъ, грохоть. Ні стуку, ні грюку. Ном. № 8988.
Дебельне́нький, -а, -е., Ум. отъ дебелий.
Їз, їзу, м. Запруда рѣчки для ловли рыбы. Ном. № 14145. Cм. яз. Ум. їзок. Сим. 146.
Підійняти, -ся. Cм. підіймати, -ся.
Пірникоза, -зи Нырокъ, чомга, Podiceps cristatus. Вх. Пч. II. 13.
Попозіпати, -паю, -єш, гл. Достаточно покричать.
Посовітувати, -тую, -єш, гл. = порадити. Йому посовітували одну гарну дівку, щоб він її брав. Рудч. Ск. І. 148.
Чепарити, -рю, -риш, гл. Распяливать, корячить. Угор.
Черствий, -а, -е. Черствый. Хліб такий черствий, шо й не вгризеш. Харьк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РАНГОВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.