Доста́чувати Cм. достачати.
Дурні́шати, -шаю, -єш, гл. Дѣлаться гдупѣе.
За́морозь, -зі, ж. Снѣгъ, намерзшій на оконномъ стеклѣ. Дивиться в поле, через царину, прохухавши заморозь на склі.
Заспо́ритися, -рюся, -ришся, гл. Заспорить. Заспорились орел та муравка, хто дужчий.
Змордувати, -ду́ю, -єш, гл. Измучить, изнурить. Ой не їдь, рідненький, бо доріженька злая: коня змордуєш.
Мантя́р, -ра, м. Обманщикъ, мошенникъ.
Наскучати, -ча́ю, -єш, сов. в. наскучити, -чу, -чиш, гл. Наскучать, наскучить. Да вже ж мені наскучим.
Пещений, -а, -е. Балованный, избалолованный, изнѣженный. Росла вона, як утя на воді, і пещена була така.
Похропти, -пу́, -пе́ш, гл. Похрапѣть нѣкоторое время.
Угадувати, -дую, -єш, сов. в. угада́ти, -да́ю, -єш, гл.
1) Угадывать, угадать, отгадывать, отгадать, догадываться, догадаться. Так і циган угадував, що завтра буде хоч дощ, хоч сніг, хоч сояшно. Вгадай мені, мати, сей сон. Божих сил не можна вгадать. Я вгадував, що щось буде. Чи такий же він?... Хиба по собі вгадуєш.
2) Узнавать, узнать. Добри-вечір — кажу — чи вгадали мене? Живо його вгадав і каже: здоров, свату. З) Замѣчать, замѣтить. Довго сиділа я у садку, не вгадала, як і зіроньки поховались.
