Білуха, -хи, ж. Бѣлолицая, бѣлая какъ снѣгъ женщина, блондинка. Ум. білушка.
Відвертання, -ня, с.
1) Отворачиваніе 2) Отвертываніе, откручиваніе.
3) Вычитаніе.
Воркун, -на, м. = воркотун. А на печі воркун ворчить. Ум. воркунок, воркуночок. Ой воркуне та воркуночку, не бий мене та в головочку.
До́ки и док, нар. 1) Доколѣ, до какихъ поръ. Доки тобі пустувати? Доки буду мучить душу і серцем боліти? 2) Пока. Доти лях мутив, доки не наївся. Доти-м я тебе вірно кохала, доки-м нещирість твою дознала. До́ки те́плий. До полусмерти (бить). (Бив) доки теплий. Не до́ки. Не безъ конца же. «Пора б уже їх в хату звати», — сказав я старостам своїм, — «та молодих за стіл сажати, — не доки тут стояти їм!» Добре було нашим батькам на Вкраїні жити, док не знали наші батьки панщини робити.
Дри́мба́ти, -ба́ю, -єш, гл. Танцовать, подплясывать. Найду собі цимбали, щоб ніженьки дримбали.
Конечне нар. 1) Непремѣнно, неизбѣжно. Вони почули, що за пшеницею треба конечне йти в двір фараонів. Любилося двоє дітей сердечне, присудив Господь розлучити конечне. 2) не конечне. Не совсѣмъ, не очень. Не конешне вона влюбляла, як до чоловіка трапиться гість.
Лікарі́вна, -ни, ж. Дочь лѣкаря.
Необорний, -а, -е. Неодолимый, непреодолимый.
Облупувати, -пую, -єш, сов. в. облупа́ти, -па́ю, -єш, гл. Обковыривать, обковырять, отрывать, отбивать, отбить обмазку. Щоб не облупувало дощем огради, залізом покрили. Облупала стіну, — буду знову мазати, бо погано було.
Росприндитися, -джуся, -дишся, гл.
1) Раскапризничаться.
2) Разважничаться. Задравши ніс, росприндившись ходили. Росприндився і росхрабрився, і на троянців полетів.
