Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

облесник

Облесник, -ка, м. Льстецъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 14.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБЛЕСНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБЛЕСНИК"
Гарбарство, -ва, с. Скорнячество. Правоб.
Гноїсько, -ка, с. = гноївня.
Задереві́ти, -ві́ю, -єш, гл. Одеревянѣть, окоченѣть (отъ холода, смерти). Руки мені задеревіли — чи воно з холоду, чи хто його знає. Камен. у. Як побачила чоловіка, так і задеревіла. Камен. у. Прийшов п'яний, та як заснув, так і задеревів. Камен. у.
Обшарпанець, -нця, м. Оборванецъ.
Позапоганювати, -нюю, -єш, гл. Загадить, осквернить (во множествѣ).
Пообуватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Обуться (о многихъ).  
Придобритися Cм. придобрюватися.
Сльозити, -зи́ть, гл. безл. Слезиться, сочиться. Ном. № 267, ст. 298. Cм. слези́ти.
Уланів, -нова, -ве Принадлежащій улану. Шейк.
Фафрати, -раю, -єш, гл. Невнятно говорить, шепелявить. Вх. Лем. 477.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБЛЕСНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.