Зазива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. зазва́ти, -ву́, -ве́ш, гл. Зазывать, зазвать. У світлиці кам'яниці зазивала. Дума.
Зду́хвина, -ни, ж. и зду́хи, -хів, м. мн. = здуховина. Так здухи й ходять у вола.
Клесувати, -сую, -єш, гл. Разглаживать клесачкою шовъ обуви. Клесує чобіт.
Нака́суватися, -суюся, -єшся, сов. в. накаса́тися, -са́юся, -єшся, гл. Налѣзать, налѣзть, нападать, напасть, придираться, придраться. Він на мене накасується та й накасується. Вже я й мовчу, нічого йому не кажу, а він усе накасується на мене, — так я і вдарив його. Та чого ти накасаєшся на мене? Жінка як накасалась: «Біжи та й біжи за околицю». Накасавсь, як голий на улицю.
Пиндючити, -чу, -чиш, гл. Надувать; выпячивать. Ми попіласті всі, а він один між нас своє пиндючить пір'я біле. (Пані) пиндючили якіїсь бочки, мостили в пазусі платочки.
Підповзати, -за́ю, -єш, сов. в. підповзти́, -зу́, -зе́ш, гл. Подползать, подползти.
Потелепати, -паю, -єш, гл. Потрясти. Як потелепав і всьо завалив. Сливку потрис, потелепав, та й не впала не їдна.
Тканиця, -ці, ж. Ткацкій станокъ.
Трутень, -тня, м. Трутень.
Хряпи, -пів, м. мн. = храпи. Cм. храп 3.
