Бігти, біжу, -жиш, гл. 1) Бѣжать. Гріх по дорозі біг та до нас плиг. Туди ж бігла да дівчинонька. Ворон коню, біжи швидче! Біг так, що сам себе не чув — изо всѣхъ силъ бѣжалъ. 2) Быстро ѣхать, плыть на суднѣ. Щось біжить з дзвоником. Човном біжить по під берегом. — верхи. Ѣхать верхомъ. — з копита, у чвал. Ѣхать, бѣжать галопомъ. — в клус. Бѣжать рысью. 3) О водѣ, жидкостяхъ и времени: течь. Біжить річка-млинівочка, камені руйнує. Молоко біжить. Борщ біжить. Час біжить. Літа мої біжать як скороходець. 4) — з блеску. Бѣжать со свѣта. Як росходилась стара моя, — батю мій, хоч з блеску біжи!
Годиняр, -ра, м. = годинарь.
Гомоню́чий, -а, -е = Гомонливий. Гомонючий чоловік.
Дрімо́та, -ти, ж. Дремота. Ой ходить сон коло вікон, а дрімота коло плота. Ой. на кота воркота, на дитину дрімота. Цвіти ж собі, живи собі самотою, самотою, втішай себе солодкою дрімотою, дрімотою.
Інклюз, -за, м. По народн. повѣрью: неразмѣнная серебряная монета, которая, данная въ уплату, возвращается обратно къ своему хозяину. Ез. V. 255. Cм. анталюз, инслиза.
Каменний, -а, -е. Каменный. Попід гору каменную покопали шанці.
Косиня II, -ня́ти, ж. Ум. отъ коса. Роздивлялась ни свої бровинята, лизала пальці і приглажувала ними свої косинята.
Настачитися, -чуся, -чишся, гл. = настачити. Прядева на вірьовки не настачишся.
Працюватися, -цю́юся, -єшся, гл. Трудиться, стараться, употреблять усилія. Треба було вдвох зважувати вуліки на віз, бо вони не повироблювані, а я сам працювався.
Угнавий, -а, -е. = вугноватий.
