Задера́чка, -ки, ж. Задравшаяся кожа надъ ногтемъ, заусеница.
Камінь, -меню, м. 1) Камень. Трудно вийти з біди, як каміню з води. Возьми ти, сестро, піску у білу ручку, посій ти, сестро, на каміню: коли той буде пісок на білому камені зіхожати, синім цвітом процвітати, хрещатим барвінком біленький камінь устилати... стояти як у камені. Стоять какъ окаменѣлому. Выраженіе встрѣчено только у М. Вовчка: І засоромилась, і злякалась, — стою як у камені, оніміла. То же значеніе имѣетъ и выраженіе: як з каменю тесаний. Сижу, мов з каменю тесаний. 2) Драгоцѣнный камень. От де, люде, наша слава, слава України: без золота, без каменю. 3) Жерновъ какъ въ обыкновенной, такъ и въ ручной мельницѣ, а также и въ гончарскихъ жорнах. На добрий камінь що ні скинь, то все змелеться. Млин на два камені. млиновий камінь. Жерновъ. 4) Часть ткацкаго станка. Cм. верстат. 5) Вѣсъ въ 24, 30, 32, 36 фунтовъ. Камінь воску. Купила цукру камінь. Тютюну каменей сто. 6) синій камінь. Мѣдный купоросъ. Ум. камінець, каміньо́чок, -каміньчик. Ой дзвеніте, перстенці, з дорогими камінці. Пост ти при дорозі та на каміньочку. Бодай пани при дорозі каміньчики били.
Обсудливий, -а, -е. Сплетничающій, любящій сплетни.
Ощіпок, -пка, м. Плоскій прѣсный хлѣбъ.
Переплішити, -шу́, -ши́ш, гл. Заклинить наново.
Поослабати, -баємо, -єте, гл. Ослабнуть, держаться непрочно. Поослабали трубки.
Розляпатися, -паюся, -єшся, гл. Разболтаться, говорить слишкомъ много. Перед послом язик чернецький розляпавсь у твоїй чесній палаті.
Смик I, -ку, м.
1) Смычокъ. Грай, музико, бо ти звик, дери лика, роби смик.
2) ? Гладкий, як смик.
3) ? Летіли индики, а в три смики.
4) мн. Двѣ вертикальныя пластинки, которыя неподвижно соединяютъ верхнюю и нижнюю части ярма.
5) ба́бин смик. Названіе парня, который ради состояніи женится на старой женщинѣ.
Тютюнковий, -а, -е. Табачный. тютюнкова горілка. Водка, настоянная на табакѣ. Горілочку пили не тютюнкову і не пінну.
Цьомкати, -каю, -єш, гл. О крапивникѣ: пѣть, кричать.
