Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

облишити

Облишити, -шу, -шиш, гл. Оставить, бросить. Ні вже, облиште з кожухом, тепер шити ніколи: треба молотити. Кобел. у. Облиш уже, не займай його. Конст. у. Мене облишила любая дівчина. Чуб. V. 107.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 15.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБЛИШИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБЛИШИТИ"
Злюбитися, -блюся, -бишся, гл. 1) Полюбить (взаимно). Злюбилася дівчинонька з другим козаком. Чуб. V. 204. 2) Понравиться. А більш за те їй не злюбився, що, бачиш, в Трої народився. Котл. Ен. II. 10.
Імення, -ня, с. Имя. Дали вони їм імення: сину Іван, а дочці — Ганна. Рудч. Ск. І. 131.
Кравальниця, -ці, ж. = крамниця 2. Вх. Зн. 29.
Лиході́йка, -ки, ж. Злодѣйка. Желех.
На́глядці нар. Не выпуская изъ виду. Сей наглядці ходив за батюшкою. Св. Л. 69.
Отемніти, -нію, -єш, гл. Ослѣпнуть. Годів сім мені було, як я отемнів. Харьк. На старість царь той отемнів і тяжко нудив світом, не бачив, як красуєсь світ зимою, а не літом. Млак. 71.
Перекалок, -лка, м. = перекалка.
Побіль, -лі, ж. Мелкіе кусочки сахару. Одважте бо мені побілі хунтів зо два по копі з шагом, — адже я до ціни даю. Лебед. у.
Понагромаджувати, -джую, -єш, гл. Нагресть (во множествѣ).
Узгряниччя, -чя, с. Пограничье, місто вдоль границы. Вона узгряниччя людом осадила. К. Досв. 20.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБЛИШИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.