Вихта, -ти, ж. Отработокъ натурою въ видѣ добавленія къ условленной денежной платѣ (при наймѣ земли).
Відбутний, -а, -е. Употреблено въ загадкѣ изъ сказки въ приложеніи къ салу, въ значеніи: такой, которымъ отбываютъ всякія нужды. А чого от вам подавати: чи одбутного, чи прибутного?... Сало одбутне, бо ним усякі зачіпки одбувають.
Зметюхкати, -каю, -єш, гл. Скомкать, смять, набросать въ безпорядкѣ.
Ману́шка, -ки, ж. Малютка. Та воно манушечка, — не бий його.
Обчухати, -хаю, -єш, гл. Почесать вездѣ, вокругъ (когда зудитъ, чешется).
Опирь I, -ря, м. = упирь.
Похресниця, -ці, ж. Крестница.
Приїздний, -а́, -е́ 1) Пріѣзжій. 2) Совершающійся въ честь пріѣзда. Перша чарка приїздна, друга від'їздна. 3) приїздне. Подарокъ прислугѣ отъ пріѣзжихъ гостей. З гостей приїздного хто дасть наймичці.
Тато, -та, м. Отецъ. Вийди, доню, на. улицю тата визирати. Ум. и ласк. Татко, татенько, татечко, татонько, таточко, татульо, татуленько, татунь, татуньо, татусь, татусьо, татусик, татцьо, татценько. Ой татоньку, мій голубоньку! Ми з мамою щось порались коло печі, а татуньо були в церкві. Татуся.... на той раз не було.
Ушкати, -каю, -єш, гл. Говорить «ужъ». З неї городянина зробить, ушкати, штокати.... навчить.
