Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обкурюватися

Обкурюватися, -рююся, -єшся, сов. в. обкуритися, -рюся, -ришся, гл. Окуриваться, окуриться. Обсіявся маком свяченим, обкурився ладаном. Рудч. Ск. II. 31.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 13.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБКУРЮВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБКУРЮВАТИСЯ"
Заволо́ком нар. О посѣвѣ: безъ предварительнаго вспахиванія, посѣявъ по жнитву и потомъ забороновавъ зерно. Заволоком — уродиться як нароком. Ном. № 7169.
Коре́чник, -ка, м. = коре́чний млин. Мнж. 481.
Ле́мич, -чу, м. Раст. Alnus viridis. Лв. 96. Cм. леліч.
Одігати, -ся, -гаю, -ся, -єш, -ся, гл. = одягати, -ся. Одігаться стала. Сим. 230.
Притемком нар. Во время темноты. Напав на його притемком та добре попобив, — так не вгадав, хто й бив. Черниг. у.
Решетник, -ка, м. Грибъ изъ породы Bobtus. Радом. у.
Спичасто нар. Остроконечно.
Тридесять, -ти числ. Тридцать. Єсть за тридесять земель попович Ясат. Рудч. Ск. II. 104.
Угасити, -шу, -сиш, гл. Потушить. Зоставсь ти без роду, без хати на світі, щоб родом коханим серця не скувати, хатнім упокоєм духа, не вгасити. К. Досв. 31.
Угинатися, -на́юся, -єшся, сов. в. угну́тися и увігну́тися, -ну́ся, -нешся, гл. Гнуться, согнуться, вогнуться подъ тяжестью чего. Сів, — вона так і вгнулась (під їм). Рудч. Ск. II. 108. Як положе (на коня руку), — кінь аж угинається. Мнж. 28.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБКУРЮВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.