Блягузниця, -ці, ж. Женскій половой органъ.
Валашок, -шка, м. 1) Ум. отъ валах. 2) Стволъ дерева, чистый отъ вѣтвей. Гарна лози була колись: такі славні та високі валашки та праві. — Що ж то воно значить: валашки? — Оці (указывая стволъ вишни) без гілля, самі оці.
Висипка, -ки, ж. Сыпь.
Зослати, -шлю́, -шлеш, гл. = зіслати.
Обід, о́боду, м. Ободъ. Ум. обідець.
Одноє числ. = одно. Звила собі гніздечко одноє, вивела діток зо двоє.
Привидки, -ків, м. мн. Видѣнія. А ти мене що-раз лякаєш снами, у привидки трівожиш мою душу.
Роскохати, -ха́ю, -єш, гл.
1) Возбудить любовь. Хочеш мене роскохати, а після ся посміяти.
2) О скотѣ: раскормить.
Сердзевий, -а, -е. = червоний.
Тузатися, -заюся, -єшся, гл. Возиться, толкать другъ друга, бороться, спорить. Жінка кричить: давай мені віжки! А я кажу: сам поганятиму! Тузались отак собі обоє, тузались. Дітвора почала тузатись — кому ноту закинути. Вони там проміж себе тузались: той правив гроші, а в того либонь не було.
