Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

метіж

Меті́ж, -жу, м. Смятеніе, шумъ. Метіж пішов, як почали битись, то я й почув, а то не бачив нічого до тієї пори і не чув. Новомоск. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 420.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕТІЖ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕТІЖ"
Безстидний, -а = безсоромний Які справді безстидні оці городські козаки. Шевч. 305.
Бочистий, -а, -е. = бочастий. Коципинскій, І. 23.
Відтіль, відтіля, нар. = відти. Втри вирви вигнали відтіль. Котл. Ен. І. 16. Він відтіля не втече. Рудч. Ск. II. 108.
Віявки, -вок, ж. мн. = витушка. МУЕ. ІІІ. 24.
Ненатля, -лі, ж. Ненасытность, жадность. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Односумний, -а, -е. Единомышленный.
Перетяти Cм. перетинати.
Подихати, -хаю, -єш, гл. Подышать.
Притяг, -гу, м. Часть ловушки для звѣрей. Cм. понолодва. Шух. І. 236, 237.
Спиця, -ці, ж. 1) Спица (въ колесѣ). Рудч. Чп. 250. Котилися вози з гори, поламались спиці. Чуб. V. 323. 2) Часть гончарнаго круга. Cм. круг 11. 3) Часть млина ручного. (Cм.). Шух. І. 104. 4) Въ срубленномъ деревѣ сукъ, тонкая часть котораго отрублена. Шух. І. 187.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МЕТІЖ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.