Бартка, -ки, ж. Верхняя часть топірця, имѣющая форму топора. Части ея: обух и плас съ вістрям.
Вільце, -ця, с. = вильце. Нехай дівочки не прядуть, нехай Марусі вільце в'ють з хрещатого барвінку, з запашного васильку, з червоної калини для молодої княгині. Ум. вілечко.
Дорі́жка, -ки, ж. 1) Ум. отъ доро́га. 2) Родъ узорной рѣзьбы, которой украшается ярмо. Чумак у дорозі, гуляючи, вирізує (на ярмі) складаним ножем то доріжки, то кривульки, то зубчики. Также у гончаровъ — узоръ при раскраскѣ мисокъ: трехцвѣтная полоска.
Же́рти, жеру́, -ре́ш, гл. Жрать, пожирать. Дереться горло — чи би спало, чи би жерло. І вороги нові роскрадають як овець нас і жеруть.
Засове́ць, -вця́, м. Ум. отъ засов.
Повипилювати, -люю, -єш, гл. Выпилить (во множествѣ).
Призвести Cм. призводити.
Тала, -ли, ж. Раст. Salix pentandra L.
Торік нар. Въ прошломъ году. Виглядала козаченька молодого, що торік покинув.
Шпаківня, -ні, ж.
1) Клѣтка для скворца, скворешница. То же съ ударомъ на послѣднемъ слогѣ.
2) Тюрма, казематъ.
