Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мерзити

Мерзи́ти, -зить, гл. безл. Возбуждать отвращеніе, омерзеніе.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 418.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕРЗИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕРЗИТИ"
Відслужити Cм. відслужувати.
Воркотня, -ні, ж. = воркітня. Воркотня, та не що-дня. Ном. № 2736.
Дю́рка, -ки, ж. = дірка. Юрку, Юрку, наплюй в дюрку. Ном. № 12718.
Знаха, -хи, ж. Знающая, мастерица. Мкр. Н. 36.
Мги́чка, -ки, ж. Мелкій дождь.
Набро́д, -ро́ду, м. = набрід. Всі кухарі і ввесь наброд, побравшись за руки, ходили. Котл. Ен.
Подуванити, -ню, -ниш, гл. Подѣлить. Між собою подуванили.
Пшеничка, -ки, ж. 1) Ум. отъ пшениця. 2) Маисъ, кукуруза, Zea Mays L. ЗЮЗО. І. 142. 3) Родъ узора въ вышивкѣ. Г. Барв. 216. 4) Раковая икра. ЕЗ. V. 177.
Рострутити Cм. ростручати.
Хоріти, -рію, -єш, гл. = хворіти. АД. II. 120. Хорітимеш, болітимеш, смерти бажатимеш. Мет. 107.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МЕРЗИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.