Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мерлиця

Мерли́ця, -ці, ж. Шкура дохлой овцы.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 419.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕРЛИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕРЛИЦЯ"
Зімлість, -лости, ж. Обморокъ, слабость тѣлесная. Вх. Зн. 22.
Зубела, -ли, ж. Узда. Угор.
Наздобува́ти, -ва́ю, -єш, гл. Достать, добыть во множествѣ.
Повсажуватися, -жуємося, -єтеся, гл. = повсаджуватися. Тілько що ті повсажувались, аж та дітвора, що бігам круг церкви, сюди ж присипала. Кв.
Розмітати, -та́ю, -єш, сов. в. розмести, -мету, -теш, гл. Размотать, размести. Лапами розгрібає, хвостом розмітає. Чуб. І. 136. Лопатами раскидаєм, а метлами розметем. КС. 1883. VII. 587.
Сестрівниця, -ці, ж. = сестріниця. Грин. ІІІ. 109.
Фальшівник, -ка, м. Фальсификаторъ, поддѣлыватель. Желех.
Фіїна, -ни, ж. = хрещениця. Шух. І. 32.
Хвощатися, -щаюся, -єшся, гл. Шляться. Де ти хвощався? Зміев. у.
Цабати, -блю, -леш, гл. = цібати. Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МЕРЛИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.