Богоматір, -тері, ж. Богоматерь.
Китяг, -гу и ки́тях, -ху, м.
1) Гроздь, кисть. Спілі вишні злипались китяхами, як бджоли кругом матки. Вишні так і висять китяхами.
2) Комокъ. А сніг ліпив у шибки, набивався китяхами, блищав через скло.
3) Метелка проса.
Кіготь, гтя, м. Коготь. Здається й мала пташка, та кігті гострі.
Куній, -я, -є. Куній. Куній хвіст. А він і зажартував, кунію шубочку попорвав; не журися, моя мила, кунія шубочка зашита буде, ми з тобою жити будем.
Льото́к, -тка́, м. Отверстіе въ ульѣ, куда летаютъ пчелы.
Надпоро́ти Cм. надпорювати.
Ославлювати, -люю, -єш, гл. = ославляти.
Подратися, -деруся, -ре́шся, гл.
1) = подертися. Пошарпався, увесь подрався, на тім'ї начесав аж струп.
2) Полѣзть, покарабкаться; потянуться. Пан Підпольський подрався на дуба. Одно дерево стовбом подралось догори.
Суголовок, -вка, м.
1) Межа между двумя полями въ видѣ незасѣянной полосы арш. въ 2. Тут не добре їхати, — суголовки скрізь.
2) Часть уздечки безъ поводьевъ — то, что надѣвается на голову лошади.
Цукруха, -хи, ж. ? (Христос) адських сіпак зомне як мак, зіб'є іх в макухи, за їх брехню і всю плутню він дасть їм цукрухи.
