Баби́сько, -ка, с. Ув. отъ ба́ба.
Веснянкуватий, -а, -е. Покрытый веснушками, веснущатый.
Викрутень, -тня, м.
1) Извилина. Мо' в їх земля при купі, а в нас викрутні.
2) Плутня. Викрутнями перебувається.
3) Изворотливый человѣкъ. Бач, який викрутень.
Залулу́кати, -каю, -єш, гл. О ночныхъ хищныхъ птицахъ: закричать. Залулукала сова. Залулукав леліт.
Захво́стуватий, -а, -е. Суживающійся кверху и кончающійся остріемъ. Ціпок був захвостуватий.
Кручанка, -ки, ж. 1) Вдвое сплетенный, какъ веревка, ремешекъ или проволока; мѣдная кручанка употребляется для инкрустаціи художественныхъ гуцульскихъ издѣлій изъ дерева. Крицеве кресало з мосяжною ручкою; при нім висить на крученні, — удвоє скрученім ремінці, — протичка. Рівніш скручений дріт = кручєнка. . 2) Свернутые табачные листья, пропитанные водкой и муравьиной кислотой, дающіе чрезвычайно крѣпкій табакъ.
Мося́жний, -а, -е. Изъ желтой мѣди.
Паренати, -наю, -єш, гл. = паренити. Перед Благовіщенням не орють і не сіють, лит паринають (покладають) поле.
Стиха нар.
1) Тихо, тихонько. Стиха словами промовляє. Стиха підхождає. Та все стиха у гуслоньки грає.
2) Изподтишка, украдкой. Нехай брешуть, нехай брешуть, добрешуться лиха, а ми двоє, серце моє, любімося стиха. Ум. стихенька, стихесенька. Пливи, пливи, мила, стихенька водою.
Таліянець, тальянець, -нця, м. = таліян.
