Бинджук, -ка, м. Лѣнтяй, лежебокъ.
Жми́кати, -каю, -єш, гл. = жмакати 2. Жмикати сорочку.
Зацокота́ти и зацокоті́ти, -кочу́, -ти́ш, гл. 1) Застучать учащенно. 2) Заговорить скороговоркой и громко. А бач, бач! зацокотала пані. . Ми йшли побіля вашого двору, — зацокотіли дівчата.
Ле́дач, -чі, ж. 1) Дрянь, плохая вещь. Се вино велика ледач. 2) = ледащо. Він до краю розлайдачився; сказано, у ледач записався.
Оточувати, -ся. Cм. оточати, -ся.
Підлітати, -та́ю, -єш, сов. в. підлеті́ти, -лечу́, -ти́ш, гл. 1) Подлетать, подлетѣть. Підлетіла ластівонька до свого гнізда. 2) Подниматься, подняться въ воздухъ. Знявся орел і високо-високо вгору підлетів. До сонця а ні підійти, а ні підлетіти не можна. 3) Пролетать, пролетѣть немного. Стали ловить ятлика; от-от піймають, а він і підлетить трошки. Як тобі, да тетірко, по пожару да не кілко? Де пожар погорить, — крильцями підлечу; де травиця полягла, — ніжками підбіжу. 4) Съ отрицаніемъ с. в.: быть не въ состояніи летѣть. Уже й не підлетить сокіл, знемігся, сів.
Скороход, -да, скорохо́дець, -дця, м. Скороходъ. Літа мої біжать, як скороходець. Чоботи-скороходи.
Степний, -а, -е. Способный, умѣющій. Моя ще цицьку тіки сце, а їсти не степна.
Трусак, -ка, м. = трусь.
Ціле нар. Дѣйствительно, въ самомъ дѣлѣ. та бо й ціле! Конечно. .
