Велий, -а, -е. = великий. Свята твоя дорога. Боже! хто велий, яко ти, на світі.
Відсоборувати, -рую, -єш, гл. Совершить надъ кѣмъ таинство елеосвященія. Одсоборував (хвору)....
Голя́р, -ра́, м. = Голій.
Злюбити, -блю́, -биш, гл.
1) Полюбить. Його козаки злюбили. Бодай тебе мій миленький инша не злюбила. Голубонька вбив, голубку злюбив.
2) він злюбив, вона злюбила. Ему, ей понравилось. Дали Христу ім'я Петро, — Божа Мати не злюбила. Не злюбив собі місця.
Карасик, -ка, карасичок, -чка, м. Ум. отъ карась.
Келія, -лії, ж. Келія. Отець Залізо з келії вийшов. Перевезти із келії в хату на помості. Ум. ке́ленька, келієчка, келійка. Велю слугам келеньку зробити, велю старцю у келенці жити. Сидить (чернець) у себе в келійці, чита боже слово. Ой построю келієчку на крутій горі.
Мертвечи́на, мертвещи́на, -ни, ж. Мертвечина.
Обнюхати Cм. обнюхувати.
Терпетинний, терпети́новий, -а, -е. Терпентинный.
Цькувати, -кую, -єш, гл. Травить. На що ж ти собаками цькуєш? Рябко, уджга! — цькував дід та все лаявся.
