Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мервіти

Мерві́ти, -вію, -єш, гл. Приходить въ негодность (о соломѣ).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 417.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕРВІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕРВІТИ"
Вербування, -ня, с. Вербованіе.
Випнути, -ся. Cм. випинати, -ся.
Вп.... Cм. уп...
Далече́нний, -а, -е. Очень далекій.
Же́лонка, -ки, ж. Дятелъ. Зміев. у. Cм. жовна.
Кормний, -а, -е. Откормленный. Ситі пришли придали: з'їли вола кормного і кормну корову. Гол. IV. 397.
Нахапати, -па́ю, -єш, гл. Нахватать, набрать много; накрасть. Хіп, хіп! Нахапав чужих гусенят за пазуху четверо. Г. Барв. 314.
Слюзавий, -а, -е. Слизистый, покрытый слизью. Сало слюзаве. Міусск. окр.
Хлипок, -пка, м. = хлипавка.
Чужениця, -ці, ж. = чужаниця. Ве дивись на сльози мовчки: я ж бо з предків чужениця. К. Псал. 96.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МЕРВІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.