Благочестивий, -а, -е. 1) Православный. Графиня благочестива була і не ходила в успенську церкву до уніята. Скоро потім настало благочестіє, успенська церква на самий перед стала благочестивою. Стали гонительства і на попів благочестивих.
2) Благочестивый, религіозный. А людей благочестивих добре поважає.
Горба́ка, -ки, ж. Холмъ, возвышенность. Сюдою їхати — горбака, а тудою — рівно.
Доку́чливий, -а, -е. Надоѣдливый, причиняющій безпокойство. Докучливі діти у Григора. Докучливе допитування.
Етно́ґраф, -фа, м. Этнографъ.
Заколоти́ти Cм. заколочувати.
Змежи Cм. зміж.
Попереривати, -ва́ю, -єш, гл. То-же, что и перервати, но во множествѣ.
Попрорізувати, -зую, -єш, гл. Прорѣзать (во множествѣ).
Трупкати, -каю, -єш, гл. О воронѣ: кричать. Гавран трупкат.
Шкиринда, -ди, ж. Корга старая.
