Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

метелик

Мете́лик, -ка, м. Мотылекъ, бабочка. ловить білі метелики. Забавляется какъ дитя. Ном. № 6260. 2) Родъ ажурнаго узора мере́жки. КС. 1893. V. 181. Чуб. VII. 427. 3) Гарусное украшеніе въ видѣ кисточки на женскомъ полушубкѣ. Вас. 155. 4) Небольшая брошюрка. 5) мн. метелики. Раст. Spergula arvensis L. ЗЮЗО. І. 171. Ум. мете́личок.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 420.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕТЕЛИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕТЕЛИК"
Версть, -ти, ж. = верства 3 — 5. Вх. Зн. 6.
Вихитуватися, -туюся, -єшся, гл. Покачиваться. Замість щоб робити, вона на гойдальці вихитується.
Гороші́ння, -ня, с. = Горохвина. Дивиться — на дубові шість чоловіка горох Молоте: горошіння додолу падає, а горох на дубові остається. Грин. І. 225.
Дере́ча, -чі, ж. Порода кислыхъ вишень. Деречі по конотіпській, а по нашому довжикові ягоди. Ном. № 14035.
Заваготі́ти, -ті́ю, -єш, гл. = завагітніти. Мнж. 37, 25.
Панійка, -ки, ж. Ум. отъ панія.
Підпорошити, -шу́, -ши́ш, гл. Присыпать снѣгомъ. Підпорошило трохи дорогу.
Росполошити, -шу́, -шиш, гл. = росполохати. Вх. Лем. 462.
Та I мѣст. женск. р. при муж. р. той.
Шатро, -ра́, с. Шатеръ. Шатро край шляху розп'яли. Шевч. 339. Щатром (цигани) стоять, каже, за селом. Г. Барв. 235.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МЕТЕЛИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.