Гу́зка, -ки, ж. 1) Тупой конецъ въ яйцѣ. Тупой конецъ веретена. Тупой конецъ огурца. Валялися недоїдені гузки з огірків. 2) Мозоль на пятѣ. 3) Бородавка. Гузки.... випікають гузкою веретена. 4) Жировая опухоль. 5) Нижній, задній конецъ очіпка, собранный сборками въ пучекъ.
Живіття́, -тя́, с. = життя. Поки й живіття мого — не забуду. за живіття́ = за життя.
Ляга́ти, -гаю, -єш, сов. в. лягти́, -жу, -жеш, гл. 1) Ложиться, лечь. Так мені жилося: устаю — плачу і лягаю плачу. Лучче мені та гіроньки копати, аніж мені з нелюбом та спати лягати. Високії ті могили, де лягло спочити козацькеє біле тіло. Курява лягає. Субота — не робота: помий, помаж та і спати ляж. Еней на піч забрався спати, зарився в просо, там і ліг. 2) Только сов. в. Умереть. Робила цілий вік панам, та мабіть ляжу як кістка гола. 3) Заходить, зайти (о солнцѣ). Лягло сонце за горою, зорі засіяли.
Моро́зуватий, -а, -е. Серебристый (цвѣтъ).
Насаджа́ти, -джа́ю, -єш, гл. Посадить много, многихъ. Ото насаджала на віз, — насилу коні йдуть.
Натурчати, -чу́, -чи́ш, гл. = натуркати.
Погосподарювати, -рюю, -єш, гл. Похозяйничать. Була дочка, оддали заміж, та не довго й погосподарювала — вмерла.
Подарунок, -нка, м. Подарокъ. Шкода твоїх подарунків, що їй дарував. Благайте його, панотченьку, й словами, й подарунками. Ум. подаруночок.
Склеювати, склеюю, -єш, сов. в. склеїти, склею, -їш, гл. Склеивать, склеить. Склеїв чорта з рогом.
Хованець, -нця, м.
1) Прячущійся.
2) Воспитанникъ, пріемньій сынъ, вскормленникъ.
3) Домовой, чортъ.
